Війна журналістів і PR набрала обертів

Останні кілька днів тільки лінивий (або дуже-дуже-дуже зайнятий) піарщик не слідкував за баталією, яка розігралася на Інтернет-просторах після того, як Кріс Андерсон, головний редактор популярного американського журналу Wired, автор книги The Long Tail і блогер, опублікував список e-mail-адрес піарщиків, які надіслали йому невідповідні прес-релізи. Коротше, конкретний наїзд - по-перше, на кілька десятків бідолах, які чи то з недогляду, чи то з якої іншої причини вирішили, що головний редактор журналу - відповідний адресат для прес-релізу, а, по-друге - на всю нашу благородну професію.

Для дуже-дуже-дуже зайнятих піарщиків, які не читали цієї дискусії, підсумую обидві її сторони. Піарщики захищаються тим, що журнал Wired ніде на свому сайті не подає інформації про те, хто з журналістів пише на яку тематику, і при цьому адреса Андерсона числиться у всіляких базах даних, з яких компілюються листи для розсилки (бідолахи, пожили б вони у нас, де взагалі жодної пристойної бази даних ЗМІ не існує, не кажучи вже про окремих журналістів). Журналісти нападають, звинувачуючи наших колег у лінивстві, нахабстві і безсоромному спамерстві. Основне гасло, кров'ю піарщиків написане на прапорах цієї армії, - "Розбудовуйте стосунки, а не бази даних".

За свої 12 років в PR я десятки, якщо не сотні разів, розсилала прес-релізи по базі, натискаючи всього одну кнопку. Більше того, працюючи в UMC, я запитувала журналістів, чи не дратують їх наші розсилки і чи не хочуть вони відписатися від них. Такого бажання не висловив ніхто, і з часом я звиклася з думкою, що вони, бідолахи, просто сприймають необхідність відфільтровувати 98% отриманої інформації як неприємну, але невід'ємну частину своєї роботи. Або вони ще не досягли такого рівня фрустрації, як Кріс Андерсон, або справді у нас інформаційне навантаження на журналіста менше, але досі ще ніхто таким чином не вибухав.

Ні, я пригадую нарікання мого шановного добре знайомого Олексія Погорелова, який, будучи шеф-редактором "Компаньона", отримував від PR-агентств "релізи" про корпоративні вечірки з "коллективным фотографированием и распеванием народных песен". Може, якби в ті часи блоги вже були такими популярними, Олексій би теж перейшов від натискання кнопки "Delete" і блокування спамерів до оприлюднення їхніх адрес і накликання громадського презирства на їхні голови.

Я навіть готова приєднатися до анти-прес-релізної кампанії, закликаючи всіх колег по професії відійти від масових розсилок, напрацьовувати персональні контакти з журналістами і писати індивідуальні листи замість стандартизованих текстів за принципом "one size fits all." Більше того, цю філософію я активно пропагую на своїх семінарах у kmbs і у нас в Nords PR.

Але читаючи всю цю дискусію, не можу позбутися нав'язливих спогадів про дзвінки та листи з редакції одного журналу, який я колись передплачувала? Чи можу я відплатити їм за кожен спамерський лист одним нецільовим прес-релізом? :) І згадую десятки випадків, коли журналісти бомбили мене запитами про коментарі, які ніяк не стосувалися мого роботодавця, вимагали негайного доступу до генерального директора, безбожно перекручували наші слова... Але поки що я ще не бачила жодного блога, де піарщики б вивішували імена некомпетентних журналістів або журналістів, які просто допустили помилку.

Весь цей довгий пост, навіяний дискусією про Андерсона, має на меті закликати всіх: і журналістів, і піарщиків, до більшого професіоналізму і більшої толерантності. І виявлятися вони повинні у дуже конкретних речах.

Наприклад, розсилаючи прес-реліз (навіть якщо ви шлете його своїм контактам), варто дотримуватися кількох простих правил (витяг із коментарів під блогом, знайдений моїм колегою Володимиром Дегтярьовим):
- не надсилайте релізів в атачменті, скопіюйте його в тіло листа
- не надсилайте релізів у pdf
- замість надсилати "важкі" фотографії, краще викладіть фото на сайті і надішліть лінки
- не зловживайте html-тегами у листах

До цього можу додати ще кілька порад, якщо ви ще не втомилися:
- виносьте заголовок прес-релізу у тему листа
- дайте можливість журналістові відмовитися від розсилки, і при цьому не включайте його у ваш "чорний список" (краще взагалі не мати чорного списка, але про це можемо поговорити окремо)
- заведіть прес-кіт на вашому сайті і давайте лінк на нього у прес-релізах, щоб журналістові було легко знайти загальну інформацію

І, звичайно, хочеться звернутися до журналістів: ми, піарщики, будемо намагатися не ускладнювати вашу роботу і не заважати вам її робити, а дійсно допомагати вам отримувати інформацію, отримувати доступ до її джерел, знаходити цікаві теми... Тільки допоможіть нам і ви: не змушуйте нас читати ваші думки (бо все одно думки журналіста не зрозумієш, навіть якщо прочитаєш :) ), а підкажіть нам: що вам цікаво, що вам подобається, коли вам краще дзвонити, яке пиво ви любите :) Давайте не блокувати одні одних, а жити дружно, і щоб із цього для всіх була користь :)

P.S. На завершення - лінк на пост одного з моїх улюблених блогерів Браяна Соліса, на якому він не тільки висловлює свою зважену позицію, а й подає довгий перелік лінків на пов'язані пости з різними точками зору. Читайте на здоров'я!

What next?

• Post a comment 
• Digg this
• Add to del.icio.us
• Stumble It!

Related Posts by Categories

Widget by Hoctro | Jack Book