пʼятниця, 28 вересня 2007 р.

Last post this week

Friday night - time to go You-tube surfing ))
Here's a wonderful presentation on "How NOT To Use Powerpoint"



Веселого перегляду і чудових вихідних! ))

Від маркетингу у форматі розмови до ринку розмов

Десь так я б переклала заголовок прекрасного поста Браяна Соліса (автор блогу PR 2.0). Замість виступу на REXi я б могла просто запросити аудиторію прочитати цей вдумливий пост, який підсумовує всю філософію нової ери комунікації.

They don’t want to be told what to buy, what to think, or have their views and opinions disregarded simply because they are not classically trained in the art of service, design or marketing. Gone are the days of talking “to” people and controlling the message from company to influencer to audience. Now companies are forced to let go as "audiences" have given way to the very people we chose to leapfrog for the greater good of mass marketing.

Адже мислячи по-старому, нам не вдасться бути ефективними. У нас, піарщиків, немає вибору. Замість проповідувати, навчати і доносити, ми повинні спілкуватися. Замість пасивних аудиторій навпроти нас - такі самі люди, як ми. Давайте розмовляти!

Найкращий PR для Kyiv Post

На PR-спільноті в ЖЖ вивісили передрук інтерв'ю генерального директора MTV-Україна (примітка: Nords PR Ukraine співпрацює з MTV-Україна) Євгена Ступки з "Хрещатика" (автор - Марія Беляєва). Ось витяг з інтерв'ю:

— Яким чином ви стали генеральним директором “MTV-Україна”?
— Це вже легенда. Я побачив рекламне оголошення в газеті “Kiyv Post”. Потім у мене було 5 чи 6 співбесід у різних країнах, остання — з віце-президентом світового MTV Network International. Це оголошення стоїть у мене на столі в рамочці.

По-моєму, кращого піару для рубрики "Employment" в газеті Kyiv Post годі придумати. По-перше, Євген Ступка - людина сама по собі неординарна, та ще й займає дуже неординарну і дуже публічну посаду. По-друге, це оголошення в рамочці, мабуть, протримається на столі Євгена Ступки ще якийсь час, даючи привід про це поговорити. Раз він назвав цю історію "легендою", то, мабуть, розповідав він її не раз, і ще не раз розповість. Нарешті, message для Kyiv Post просто супер: з нашою допомогою можна влаштуватися навіть генеральним директором на MTV!

І бонус (хоча насправді, саме у цій родзинці весь смак цієї історії): згадування Kyiv Post у статті абсолютно спонтанне, невимушене. І тому натискає на всі правильні кнопки. Шукачі роботи зайвий раз згадають про Kyiv Post: а раптом пощастить і мені, і я покатаюся по шістьох країнах і стану відомим і багатим! А роботодавці захочуть приєднатися до MTV, яке саме тут знайшло собі топ-менеджера, зекономивши на дорогущих послугах хедхантерів.

А краса цього згадування - саме в тому, що воно - не форсоване, не "втиснуте", а дуже природнє. Нам нічого не намагаються продати, нам просто розповідають історію з життя. І тому цьому повірять.

Я дуже люблю свою роботу. Проте, натрапляючи на такі моменти, не можу не задуматися про те, що найкращий PR - саме такий, спонтанний та іноді навіть випадковий.

четвер, 27 вересня 2007 р.

Політика та блоги

Протягом одного дня зіткнувся ще з двома доказами того, що Інтернет та блоги набувають важливості у політичній боротьбі (думаю, можна це проектувати і на бізнес-середовище).

Сергій Лещенко у своєму блозі на УкрПравді хитро обходить законодавчі обмеження по публікації даних соціологічних опитувань напередодні виборів, вивісивши їх у своєму особистому блозі на тій самій Правді.

А у США кандидат від республіканців у рекламі на ТБ цитує як суспільну думку негативні відгуки про свого опонента, залишені анонімним дописувачем на про-демократичному блозі Raising Kaine.

"In the ad, a narrator recounts what "others are saying" about Simmons. As quotes flash across the screen, the narrator says Simmons is "running the most cowardly campaign I have ever seen" and "has been lying to voters the entire campaign. "We just can't trust Rex Simmons," the ad concludes."

Схожа практика в передвиборчій боротьбі у США застосовувалася й раніше, але за джерела бралися традиційні ЗМІ. На думку американських експертів, це небезпечний прецедент для всіх організацій, які дозволяють відвідувачам залишати анонімні дописи на сайтах чи в гостьових книгах.

понеділок, 24 вересня 2007 р.

Про Enterprise 2.0 та PR-інструменти

У спільноті presentation_ru знайов посилання на чудову презентацію про Web 2.0. Як на мене, чи не найкраще пояснення, що ж таке 2.0 і які можливості соціальні мережі відкривають для бізнесу.


А ще ця презентація змусила задуматись над тим, що онлайн-менеджери проектів на зразок Basecamp цілком можна застосовувати для певних типів PR-проектів, як, скажімо, підтримка прес-офісу для Клієнта.

А якими інструментами користуєтеся ви? І коли ж в Україні з'явиться свій аналог Media Map?

Особливості регіонального PR

Автор: Лілія Загребельна

Він таки є! Тобто я маю на увазі звязки з громадськістю у регіонах є. Вони працюють. Принаймні у Львові, Дніпрі, Донецьку. Це ще один камінь у розвиток вітчизняного PR. Радує!

Років чотири тому, якщо вам вкрай необхідно провести подію у Дніпрі, було на вибір два шляхи. Перший, менш затратний але такий, що вимагав багато часу та зусиль або другий – затратний та не досить надійний.

Отож, або ви самотужки працюєте над пошуком пристойного приміщення, фотографа, людей, що нарізають канапе та розливають соки, роблять композиції із квітів, надувають кульки, намагаєтеся відслідкувати регіональні ЗМІ, і в результаті, ризик, що приїхавши на місце, отримаєте 30% від очікуваного, був максимальний. Або наймаєте BTL-агентство, що має представництво в регіоні, платите гроші і покладаєтеся, що спеціалісти з організації святкувань проведуть прес-конференцію не гірше за PR-менеджера. Сподівання марні!

Погодьтеся, що жоден не був оптимальним для гідного проведення PR-активності.

Минулого тижня як раз завершився етап регіональних прес-конференцій по одному з проектів, з якими працюю. Отож мала прекрасну можливість протестувати регіони, по-перше, на наявність місцевих PR-агентств, а, по-друге, на рівень розвитку тамтешнього PR.

Зразу хочу сказати, що мені як агентському спеціалісту з PR раніше не доводилося працювати з підрядниками з одного цеху. Я була вражена: тебе розуміють, не треба пояснювати, що таке Media Advisory, коли його розсилають, а головне кому, як визначається ЗМІ, де проводиться такого роду подія, як прес-конференція, і моніторинг висвітлення – є звичною фразою. Отож, дуже приємно, що не тратиш часу на розяснення нашої професійної кухні, а говориш з підрядником однією мовою. Хоча, як у колег будь-якої професії існують і розбіжності у поглядах на певні аспекти, і, відповідно, регіональні умови не завжди є оптимальні для організації події на тому рівні, до якого ти звик.

Отож, поїхали! Перша особливість: ділових ЗМІ або ж дуже мало (1-2), або ж їх просто немає, як, наприклад, у Львові.

Друга особливість: регіональні ЗМІ зрозуміли, що на подіях типу прес-конференції можна заробляти. Ще 3 роки тому вони про це не здогадувалися. Зараз використовують подію як привід познайомитися із майбутнім рекламодавцем. Отож, результат роботи залежить від дружніх стосунків вашого підрядника із конкретним ЗМІ.

Третя особливість: Запрошення на прес-конференцію розсилаються за два дні до самої прес-конференції. Їх не так вже й багато у регіональних ЗМІ, щоби не спланувати собі графік практично за один день.

Четверта особливість: конференц-зал – один. Тут хочу зразу уточнити, що я маю на увазі. Конференц-зал у звичному розумінні: зал, спеціально обладнаний під проведення прес-конференцій у інформаційному агентстві. Кому треба адреси, звертайтеся, зали хоч і в малій кількості зате дуже популярні серед журналістів та наших політичних діячів. У Львові, наприклад, пан Симоненко як раз за день до нас давав промову у прес-центрі, що ми винаймали, а у Донецьку – пан Цушко через дві години після нашої події.

Пята особливість: у деяких містах немає кейтерингових компаній. Хочете везіть фуршет із Києва, а хочете винаймайте кухаря із місцевого ресторану.

Шоста особливість: (повязана із пятою). На фуршеті подають пластиковий одноразовий посуд. Коли ви все ж таки вирішили, що скло і кераміка просто необхідні – орендуйте це в місцевому ресторані. Памятка: обумовте ці речі з вашим підрядником, він сам не здогадається, бо не прийнято у регіонах їсти і пити на фуршетах із звичного нам посуду.

А в іншому, регіональний PR такий же як і в столиці. Журналісти, що прийшли вас послухати, таки справді цікавляться темою, ставлять запитання: і прості, і провокуючі. Зрештою, PR – він і у Донецьку PR: маєш інформаційний привід, розробив цікаві матеріали, отримаєш висвітлення.

До речі, у Львові не знають, що таке канапе, а в Донецьку не розвішують табличок з вказівною інформацією про подію.

четвер, 20 вересня 2007 р.

Marketing VS PR )))

неділя, 16 вересня 2007 р.

Що треба знати українському піарщику?

Від PR-Форуму на REXі пройшло вже кілька днів, емоції стихли, і тепер можна спокійно поговорити про те, що тримало відвідувачів у конференц-залі №3 Експо Плази на Нивках, який організатори REXу відвели для ідеологічних баталій піарщиків. А баталії таки були, принаймні, протягом "ток-шоу", яке модерувала Руслана Пліс із Publicity Creating. На превеликий жаль, після бурхливого і тривалого обговорення PR-стратегії з клієнтом, обговорення проблеми тендерів на PR-послуги довелося пропустити. Зате дискусія на вічну тему "платити чи не платити" не розчарувала: ті самі аргументи, та сама непримиренна позиція протилежних сторін, ті самі колоритні персонажі з безапеляційним "платив, плачу і буду платити"... Чесно сказавши, після 5 років цих нескінчених розмов ця тема вже трохи обридла, і навіть іннуендо на навколосексуальні теми вже не в стані оживити цю тему для мене. Тому відсилаю читачів до висвітлення ток-шоу на сайті Publicity.kiev.ua і Reklamaster.

Проте найбільше зачепила мене дискусія про кадрову кризу у нашій професії. Попри брак часу, дискутанти зачепили цілу низку болючих для галузі питань: звідки брати фахівців? як потрапити на роботу студентові? що повинен знати піарщик? чи потрібна піарщику спеціальна освіта?

Зокрема, останнє питання актуальне не лише для молодого українського PR, який ще переживає перехідний вік з усіма гормональними коливаннями і духом протиріччя. Виявилося, навіть у США, на батьківщині PR, більшість "пересічних громадян" сумніваються у тому, що освіта піарщика повинна відрізнятися від освіти, наприклад, філолога чи журналіста. Не так давно журнальчик під назвою "The Princeton Review" опублікував статтю, в якій майбутніх студентів університетів переконували, що "Стара приказка каже: реклама бреше про продукт, а піар бреше про компанію". Далі автор статті заявляє: "Хоча деякі університети пропонують ступені у сфері зв'язків з громадськістю, більшість практиків галузі погоджуються, що не не є необхідністю". Посилаючись на ту саму абстрактну більшість, автор стверджує, що широка гуманітарна освіта є достатньою для того, щоб працювати у сфері PR: "Якщо ви можете написати реферат про Данте, то зможете написати і прес-реліз".

Стаття викликала справжнє цунамі в PR-середовищі: від популярних форумів для середньої ланки і початківців (myragan.com) до форуму "монстрів" PR у всьому світі (PR Conversations).

Погоджуюся з тим, що навички письма, грамотність і широка обізнаність є важливими складовими навичок для PR-спеціаліста. Проте жодна філологічна освіта не дасть майбутньому піарщику уявлення про психологію, соціологію, основи менеджменту, маркетинг, медіа-планування і з десяток інших речей, необхідних у нашій професії. До речі, більшість із цих знань і навичок називали й учасники дискусії на REXi. Заради справедливості скажу, що моя перша освіта - порівняльне літературознавство, і навички письма, напрацьовані у результаті написання нескінченних рефератів і досліджень, мені точно знадобилися. Так само, як придалися і семінари з культурології, конспекти з соціології і навички полеміки, набуті на семінарах у Києво-Могилянській Академії. І все-таки, я впевнена, що, не отримавши освіти у сфері PR у San Jose State University, я б менше вчилася на досвіді інших і більше - на власних помилках. Принаймні, питання "платити чи не платити" переді мною вже не стоїть :)

А які навички і знання вважаєте необхідними для нашого фаху ви?

четвер, 13 вересня 2007 р.

Цікаве у блогах

Надія Баловсяк, головний редактор АІН, пише про інформаційний потік та як не захлинутися у хвилі інформації за допомогою RSS-reader-ів, френд-ленти та Вибраного.
Вважаю за необхідно додати подкасти (їх я оцінив коли купив машину і втратив ті дві-три години щодня у транспорті, коли міг перечитати на покеті чи комунікаторі геть всі rss-дописи). Раджу Inside PR та PRWeb Podcast.
Буду радий почути ваші поради щодо цікавих подкастів.

Юрій Аксенов з Ділової Столиці у своєму блозі підняв цікаву тему "спамерства" PR-агенцій у блогах популярних українських блогерів, а буквально вчора я натрапив на схожу обурену відповідь американського блогера Брайана Персона, чиї поради піарщикам зводяться до:
* Identifying the goal(s) of the campaign before starting it — raising awareness? moving people to take a particular action?
* Reading the bloggers’ blogs well in advance of pitch time (certain cases of crisis communications excepting)
* Sending personalized and content-relevant messages to the bloggers
* Pitching more than just the A-listers
Цілком зрозуміло, що ресурси, яких вимагає такий підхід, значно більші, і вимагає більшої попередньої роботи - проте хіба не те саме стосується і "традиційної" преси? Кожен професійний спеціаліст працює не з абстрактним виданнями, а з конкретними особистостями - редактором, журналістом, дописувачем, кожний з яких потребує окремого підходу.

- Володимир

середа, 12 вересня 2007 р.

Онлайн-маркетинг та PR

В останньому випуску McKinsey Quarterly Review натрапив на результати цікавого дослідження "How Companies Are Marketing Online", яке перекликається з темою вчорашньої доповіді Ярини на РЕКСі. Дослідники проаналізували використання на західному ринку як порівняно "класичних" Інтернет-засобів (ел.пошта, купівля ключових слів, брендинг сайтів, ріферали, відео- та флеш-реклама), так і нових маркетингових інструментів - блогів, онлайн-ігор,подкастів, соціальних мереж, віртуальних світів на зразок Second Life, віджетів та Вікі. Зокрема, цікаво було дізнатись про те, наскільки важливим вважають маркетологи та власники компаній кожен із інструментів для досягнення окремих завдань, таких як побудова бренду, підштовхування клієнта до роздумів щодо продукту, збереження зацікавленосі, прямої комунікації тощо.
Бар’єри ж, що перешкоджають використанню нових інструментів на Заході, на мою думку, цілком стосуються й українських реалій - це відсутність інструментів вимірювання ефективності, брак внутрішніх ресурсів та складність переконання керівництва у важливості застосування цих засобів (третє, як на мене, багато в чому залежить від першого).
І найцікавіше - прогноз до 2010 року. Автори дослідження вважають, що Інтернет відіграватиме найважливішу роль у перших двох етапах прийняття рішення споживачем, а саме обізнаності з продуктом та збору інформації (більшою мірою у високотехнологічних галузях, меншою у фінансових та ще менше у виробництві).

Які висновки можна зробити для PR спеціалістів?
Кілька днів тому, обговорюючи з клієнтом інформаційну політику його компанії, ми наполягали на важливості відслідковування (та корекції при потребі) інформаційного поля навколо компанії в Інтернеті, і нам бракувало результатів такого дослідження, щоб переконати клієнта в тому, що Інтернет - це не лише чати та форуми.
Зараз, коли активно розвиваються інструменти пошуку у блогах та форумах (на зразок Яндексівського чи LJ), а результати пошуку по імені компанії на конкретних форумах можна отримувати поштою через RSS, можна час та зусилля, зекономлені на моніторингу, присвятити цільовому реагуванню на обговорення компанії в інтернеті.
А чи відслідковуєте ви динаміку вашого іміджу в Інтернеті, і якщо так, то яким чином приймаєте рішення про втручання у дискусію?

- Володимир

вівторок, 4 вересня 2007 р.

Нашого полку прибуло!

Володимир Дегтярьов -- ветеран PR-битв на полі клієнта і на полі агентства. У його багажі - вражаюче портфоліо проектів і невичерпний арсенал навичок. Від Посольства США у Києві до агентства Promotion Technology, від масштабних національних кампаній до супер-креативних спеціальних подій, від просторів Інтернету до доріг нашої вітчизни -- за роки роботи в комунікаціях Володимирові довелося спробувати усе. Його прекрасна обізнаність із новими комунікаційними технологіями, організаторські здібності, аналітичний розум і здатність фонтанувати ідеями -- все це тепер стає на службу клієнтам Nords PR Ukraine.

Володя закінчив Львівський університет ім. Івана Франка і навчався у Hatwick College у США. У час, вільний від розробки стратегій, він долає марафонські дистанції, танцює свінг або відпрацьовує точність удару на боксерському ринзі.