пʼятниця, 2 листопада 2007 р.

Про семінар

Про семінар

Нещодавно проводили освітній семінар для журналістів. Вирішила поділитися своїми спостереженнями стосовно такого формату співпраці із журналістами.

  • Перш за все, семінар відвідують для того, щоб отримати корисну інформацію, причому у такому вигляді, щоби її можна було використовувати не залежно від інформаційних приводів.
  • Цю корисну інформацію варто приправляти прикладами із практики та власними коментарями чи спостереженнями.
  • Семінар повинен бути єдиним джерелом отримання цієї інформації, у протилежному випадку, цінність заходу втрачається.
  • Якщо семінар проводить компанія, яка зацікавлена у просуванні інформації про себе, то це треба робити у дуже ненавязливій формі (наприклад, демонструвати кейси). Ні в якому разі не «продавати», наступного разу просто ніхто не прийде на захід.
  • Після семінару висвітлення не передбачається, оскільки цей формат ні сам по собі, ні за родом інформації, яку на ньому представляють, не має новинної цінності.
  • Важливо також не забути про зворотній звязок. Коротенька анкетка тут стане у пригоді і слугуватиме орієнтиром при підготовці іншого освітнього семінару.

Запитаєте, що такий інструмент дає, окрім додаткової нагоди поспілкуватися. Чому, у такому випадку, просто не сходити із журналістом на каву?

Все просто. Уявіть, що ви працюєте на ринку послуг, візьмемо, наприклад, страхові. Погодьтеся, з ходу розібратися у всіх тонкощах цієї сфери, нелегко. Тільки маючи хороші знання можна визначити цінність тієї чи іншої інформації. У вас і хороший новинний привід, і експерт – дуже відомий на світовому рівні, а журналістів ваша подія не зацікавила. Причина – недостатнє розуміння ринку. Отож, інвестуйте час і ресурси у освітній семінар. Це і вам на користь, і журналісти подякують, і потім неодноразово звернуться за коментарем до вашого експерта.

3 коммент.:

Володимир Дегтярьов at 2 листопада 2007 р. о 12:41 сказав...

Лілю, класний огляд - але як же ж академічно написано! Думаю, це наслідки викладання в CIPR )))

babenko at 2 листопада 2007 р. о 17:51 сказав...

Лілю!

Дякую за цікаву ідею. Написано, я так собі подумала, саме на мій підхід до сприйняття інформації :-) "по полочкам"

Сподіваюсь "Конкорд..." не обмежиться одним заходом і продумає посійну роботу у цьому напрямку. Так дивишся може і до гарячої лінії спеціалізованих косультацій для ЗМІ справа дійде :-)

Ярина Ключковська at 5 листопада 2007 р. о 11:14 сказав...

Я думаю, "спеціалізовані консультації" - це постійна робота з журналістами, яка ведеться "за замовчуванням". А телефон піарщика - така собі гаряча лінія, від якої журналісти очікують, що вона працюватиме безвідмовно, у вихідні, у сімейні свята, у відпустки і т. д.

Інша справа, що далеко не кожен піарщик може стати настільки затребуваним, щоб його телефон справді заслужив на звання гарякої лінії. Адже для цього треба дуже багато знати і коментувати зі знанням справи, а не просто бути передавачем запитань від ЗМІ до директора і відповідей - від директора до ЗМІ :)