На минулому тижні я писав про враження від перегляду офортів Пікасо в розрізі зв'язків з громадськістю, тепер хочу поділитися враженнями від поезії )).
У п'ятницю довелося бути в Ужгороді - проводити прес-конференцію для клієнта. Місцеві колеги запросили мене на поетичний слем - битву поетів, влаштовану на честь завершення книжкового ярмарку "Книжковий Миколай". Турнір є відкритим поетичним дійством, себто передбачає вільну участь поетів без вікових, мовних чи цензурних обмежень. Цього разу у відомому ужгородському шинку "Деца у нотаря" зібралося 10 учасників та учасниць слем-турніру та багато слухачів. Правила дуже прості - кожен поет має три хвилини часу для читання творів - домашніх заготовок та творів, написаних просто під час турніру із використанням трьох заданих журі слів. Обов’язковою умовою є читання поетом лише власних творів, причому оцінюється не лише якість твору, а й його подача.
Незважаючи на серйозну конкуренцію молодого покоління ужгородських, київських та луцьких поетів, переміг найстарший учасник слему, "вусатий "няньо" закарпатської поезії" Василь Кузан (який, до речі, у фіналі зійшовся у двобої із своїм сином).
Як це все стосується зв'язків із громадськістю? Молоді поети влаштовували на слемі справжнє театральне дійство. Рядки їх віршів краяли серце, думка слухачів не завжди встигала за кривою кардіограми сюжетної лінії, яскраві порівняння та сміливі образи засліплювали зір. Натомість досвідчений поет декламував спокійно, без надриву в голосі, його вірші були про більш буденні речі та почуття, знайомі кожному - тому, певно, саме він і здобув перемогу.
Думаю, цілком можна провести паралель із PR. Часто спеціалісти захоплюються зовнішніми ефектами - яскравими запрошеннями, складною механікою участі, залученням celebrities, складним оформленням прес-кітів, при цьому забуваючи про основне - про наповнення. Проте головне - не розважити журналіста, а надати йому якісний матеріал, в ідеалі вже адаптований до формату його видання, з якого йому можна буде "зліпити" статтю, цікаву його аудиторії.
Не заперечуватиму, складні події розважають журналістів та сприяють побудові гарних стосунків з ними, проте крім журналістів, є ще й редактори рубрик, випускові та головні редактори, які просто не мають часу відвідувати всі заходи, і які набагато більше цінуватимуть якісний матеріал, ніж матеріальні та нематеріальні заохочення, які часто надають агентства спільно із своїми клієнтами.
Тож, на мою думку, гарна "обгортка" є лише допоміжним фактором, а головним лишається зміст - що й довів вкотре ужгородський слем.
А ви як вважаєте?
PS І чи чув хтось про схожі поетичні дійства у Києві найближчим часом?
PPS У темі Ярини кілька днів тому стосовно джинси на ТБ я лишив досить песимістичний коментар з приводу роботи із ЗМІ в регіонах. Тепер хочу вибачитись перед Ужгородом - на заході зібрались представники майже всіх ужгородських ЗМІ, яким було дійсно цікаво - завдяки вдало підібраному куту висвітлення та гарним доповідачам. Звісно, без концепції- "обгортки" не обійшлося, проте якісна робота з підготовки цікавої, об'єктивної "фонової" інформації та підготовці спікерів до спілкування із пресою дала результати.
понеділок, 17 грудня 2007 р.
Поезія та PR ))
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
2 коммент.:
Дуже-дуже класний пост. Подія була, мабуть, надзвичайно цікавою. Здаєьться, у ній є купа інгредієнтів успішної спеціальної події: актуальна тема, цікаві учасники, протистояння, інтрига... Адже хороша подія - це та, яка і генерує word of mouth, чи не так?
цікавий погляд з боку тих хто розбирається на слемах дуже віддалено! а саме так й оцінювало закарпатське журі. по при те я задоволений за підтримку мас-медіа та спонсорів котнарів і всіх хто долучився до дійства! а мати найстарішого чемпіона зі слему то далебі теж позитив!
голова НЛО "Ротонда"
організатор "Битви поетів"
Вік Коврей
Дописати коментар