Прочитала дуже цікаве інтерв'ю Бреда Берда, режисера анімаційної студії Pixar, який зняв оскароносні "Суперсімейку" (The Incredibles) та "Рататуй" (Ratatouille), а ще відомий своєю роботою над The Simpsons.
У розмові з McKinsey Quarterly Берд розповідає, як, знімаючи свій перший мультфільм для Pixar, він "лякав" своїх дизайнерів страшними гріхами, типу "Якщо ви не в стані намалювати реалістичну воду, то я зніму на камеру воду в басейні". В результаті мультфільм отримав Оскара, а вартість на хвилину виявилася нижчою, ніж у попередньому фільмі "У пошуках Немо", незважаючи на те, що у "Суперсімейці" утричі більше сцен, а людей важче малювати, ніж рибок.
Рекомендую інтерв'ю повністю, воно стосується кожного керівника, який прагне стимулювати креативність та інноваційність у команді. Проте один момент особливо мене зачепив.
Говорячи про те, який новий підхід до управління він застосував у виробництві анімаціних фільмів, Берд сказав:
"Не всі кадри рівноцінні. Деякі кадри повинні бути досконалими, інші - дуже хорошими, а є і такі, яким достатньо бати "такими собі", аби тільки не відволікати увагу".
Перфекціоніст у мені від цих слів заплакав гіркими сльозами, проте менеджер у мені каже, що в цьому є сенс.
Хіба кожен продукт Apple досконалий? Ні, їм було достатньо вразити людей кількома яскравими хітами, і це повпливало на їхні продажі у всіх категоріях.
Хіба пошук Google найкращий для кожного завдання? Yahoo News побив Google у пошуку за новинами, а блоги я шукаю тільки Яндексом. При цьому, у цілому, Google - "впереди планеты всей".
Проте чи може, наприклад, PR-агентство дозволити собі такий підхід? Чи можуть окремі бездоганні проекти витягти репутацію агентства, якщо інші проекти "просто хороші" або "такі собі"? І чи на місці клієнта хотіла б я, щоб мої проекти були в останній категорії?
У прагненні до досконалості дуже складно знайти межу. Наприклад, скільки разів треба перечитати і відредагувати реліз, щоб він був досконалий? І чи хоче платити клієнт за той час, який потрібен, щоб перейти від "дуже хорошого" до "досконалого"? Або від просто "хорошого" до "дуже хорошого"?
А як ви визначаєте цю межу? І чи готові ви, внутрішньо, визнавати, що до тотальної досконалості прагнути не потрібно?
четвер, 17 квітня 2008 р.
Чи може бути досконалим кожен кадр?
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
15 коммент.:
"грань" простая: "хорошему человеку - хороший арбуз, нормальному - нормальный" :-).
ВСЕГДА стремиться к совершенству - это по-детски как-то, да не по-коммунистически. И себе дороже: нормальный человек арбузы все равно не различает :-).
то есть "даже не по-коммунистически"
Євгене, тобто, коли Ви писали для Контрактів, то деякі статті повинні бути супер, деякі - нормальні, а решта - "и так сойдет"? Тобто, піпл схаває? :)
в світі є місце і досконалості, і недосконалості )) До того ж, мірки досконалості такі різні. Уяви, що для когось досконалий світ - світ моделей і людей з реклами. Чи він потрубен тобі? Там будуть геть інші визначення досконалості, я думаю. В управлінні ж дуже важлива межа між якістю, вартістю, дедлайнами та попитом. І важливим є пошук балансу. Як тонкої нитки, шо дає можливість існувати поряд китайському ширпортребу і сумкам від Луї Віттона у одному світі ))
Колись в мене був клієн, що приводив у приклад того як має буте написаний прес-реліз, листування Бабєля і Паустовського, де було визначено, що тект має "відлежатись". Моєю ж позицією було те, що коли текст буде "відлежуватись і відлежуватись", він перестане бути новиною і вже нікому не буде потрібен. Тобто його цінність і досконалість - в фактах і своєчасності. Але це правило абсолютно чинне для літератури, що має амбіцію стати класикою, і виваженість кожного слова або речення є ключовою.
Моё мнение - идеальных проектов не существует, т.к. когда получаешь больше знаний и опыта на свой некогда "идеальный" проект смотришь с долей иронии и негодования "как я мог так писать/делать/и т.п.".
А по поводу отличных/хороших/так себе, тут больше интуиция помогает. Если посмотреть со стороны агенства, то тут всё зависит от требовательности клиента.
Олю, між перфекціонізмом та ідеалізмоми є проміжок :)
Для мене роботі досконалий інструмент - це той, який повною мірою виконує свої завдання, максимально ефективно використовує ресурси, і при цьому професіонали його теж оцінять на 5+. Тобто, у прикладі з релізом, він повинен оптимальним чином доносити месиджі, не викликаючи заперечень цільових ЗМІ і генеруючи висвітлення, але при цьому там не повинно бути помилок, мова має бути бездоганна, і оформлення, і "упаковка", і cover note і т. д. Хіба не цього чекає клієнт?
Хоча я схильна погодитися, що, коли дивишся на власний реліз через кілька днів після розсилки, то помічаєш багато огріхів.
Одним словом, "лучшее - враг хорошего". Чи все-таки ні? Якщо вміст алкоголю у крові водія має бути 0, то все одно люди дозволяють собі випити по скляночці вина чи пива. А якщо норма буде еквівалентна 1 склянці, будуть випивати дві?
То, може, все таки треба прагнути до абсолюту?
Ну, все мені зрозуміло. Абсолюту нема, все відносно, мій перфекціонізм - пережиток дитинства :) Напевне, і у 40-вій симфонії можна знайти місця, далекі від ідеальної гармонії.
Ярына, не совсем так. Одни были хорошие, а другие - нормальные :-).
А в проектах "пипл схавает" (цены на газ, рейтинги, госзакупки, развенчание мифов и пр.) мне религия участвовать не позволяла. Вот и не участвовал :-).
Ярино!
Дякую за пост. Пройняв до глибини душі! Ти знаєш, нещодавно допомагала знайомій допрацьовувати термінову роботу як швидка допомога "мчала вночи" :-) Вона так прагнула досконалості, що втомилась, заплуталась і не встигала все закінчити :-) Знаєш, тоді сама для себе сказала "сакраментальну фразу" Іноді просто немає часу на створення ідеалу, іноді просто треба зробити якомога краще у задані часові рамки." Звичайно з моєї точки зору треба прагнути досконалості. Хоча, шкода, часто буває, як каже Євген, розумієш, що можна було ще краще :-) мені здається, що "супер" проекти і "так собі" проекти це не свідоме попереднє налаштування, це швидше наслідок :-) те, що ми розуміємо, коли вже все відбулося. А щодо перфектного прес-релізу... ну, треба усвідомлювати чи вичитування "коми" справді принесе більше coverage ;-) як у економіці типу price/quality ratio
Тобто, Таню, якщо на тендері агентство Тобі скаже: ми не прагнемо до досконалості, ми робимо все на нижній межі допустимо хорошого, тому що цінності для клієнта це не створює", - ти їх обереш?
Моя філософія: чим вище ставиш ціль, тим вище дотягнешся. Тому, якщо вибирати "хороше" за бенчмарк, то якісь проекти будуть кращі за "хороше", але будуть і гірші. До "супера" можна добратися, і можна і ні. А якщо бенчмарк - "супер", то гранично допустиме недовиконання буде "хороше".
Чи це хибна логіка?
P.S. Ще ніколи стільки знаків питання у коментарях не ставила :)
Ярино, гуглояхояндексовські приклади погані. Порівнюєте різні продукти, які працюють зовсім по-різному. У буржуїв гуглопошук по блогах працює цілком непогано. Новини Яху - це взагалі не пошук. Їх взагалі неможливо порівняти з Гуглоньюсами. Навіть якщо дуже хотіти:)
"Ідеальний" проект - це утопія. Тим більш, що якщо ми про комерційні продукти, то відношення до них виробників взагалі нікого не турбує... Наприклад, неважливо, що я думаю про "ДС". Тому що важливо, що про неї думають читачі та рекламодавці. Те саме - з піар-послугами...
є нижня межа для кожного профессіонала (чи працює він індивідуально, чи у команді), переступивши яку він/вони втрачають репутацію.
саме завядки тому, що кожен хоче підвищувати власний рівень (виходячи з наявних ресурсів) створюються "ідеальні" проекти (коли збігається наявність усіх основних ресурсів з профессіоналізмом).
Ярин!
Обирають точно кращих. Я про те, що все має бути збалансовано. Треба прагнути досконалості, проте не треба на цьому "циклитися" інакше можна потрапити у trap, коли прагнення досконалості стає на шляху до дії.
А з кадрової точки зору я згодна, що мають бути люди різного складу "ідейники" і виконавці, "амбітори" та прагматики, overachievers і скептики. Мені здається саме такий мікс дозволяє поглянути на "продукт" з річних точок зору.
А в мене коментар з іншої сторони барикади: коли є такий вимогливий перфекціоніст-керівник, як Ярина, то будь-який клієнт здається м'яким та пухнастим )))
З власного досвіду підтверджую) З Яриною можно точно бути впевненим у якості.
Дописати коментар