понеділок, 21 квітня 2008 р.

5 порад, як диригувати круглим столом

Круглі столи - це нові прес-конференції. У сенсі, що мода на них витісняє моду на "пресухи" (думка не моя, її висловила Оксана Гошва).


Щоб обговорити проблему, тенденцію і т. д. - тобто про щось подискутувати, за оцей самий круглий стіл садять від 3 до 15 дуже різних людей. А ще є аудиторія - з питаннями, коментарями, оплесками, сміхом... І весь цей хаос треба упорядковувати, дискусію - стимулювати, тему - витримувати, спікерів - деяких перебивати, інших - заохочувати, а все для того, щоб подія була цікавою і корисною її учасникам і слухачам. Усі ці непрості завдання лягають на плечі модераторові.

Як і багатьом колегам у PR, мені теж доводиться модерувати круглі столи. Останній із них - у рамках 2-ї міжнародної конференції "Корпоративна соціальна відповідальність", організованої журналом "Эксперт" - мене здивував тим, що після нього людей 5 подякувало мені за хорошу модерацію :) (для мене, це те саме, що після концерту вручити квіти не співакам, а ведучому). При цьому спікери були - просто супер. Я проаналізувала те, що могло би справити на слухачів враження хорошої модерації, і ось він, результат.
Модератор - такий собі диригент-імпровізатор. У його розпорядженні - солісти (спікери), оркестр (слухачі), теми (питання, які обговорюються). У нього немає власної партії (тобто, власної думки), але є своє бачення твору (події).

5 музичних порад модераторові круглого столу

1. Знати ноти. Не знаючи партитури майже напам'ять, диригент не зможе повести за собою оркестрантів. І модератор повинен розбиратися у темі події так, щоб не видаватися менш компетентним за спікерів.

У сфері КСВ я не новачок, і щось таки знаю. Проте, готуючись до круглого столу про вимірювання КСВ, я "прошерстила" масу публікацій саме з приводу цієї специфіки, щоби "вникнути" з тим, про що говорять, і розмовляти зі спікерами однією мовою. Тому я була готова говорити про Global Compact і GRI, про фондові індекси Dow Jones Sustainability та FTSEgood, порівнювати кількість показників у різних системах репортингу і посилатися на досвід як українських, так і зарубіжних компаній. Таким чином, я "не випадала"з дискусії, легко розуміла, про що іде мова, і завоювала авторитет в очах спікерів (а це важливо, особливо, коли доводиться їх штовхати ногою під столом :) ).

2. Знати звучання інструментів. Диригент розуміє, яка партія належить тромбону, а яка - флейті, коли дати поспівати скрипці, а коли треба, щоб ударили литаври. Модератор повинен ознайомитися зі спікерами, їх біографіями, досвідом, публікаціями для того, щоби розуміти, що вони говоритимуть, яка їхня точка зору на проблему. А ще дуже корисно поговорити зі спікерами просто перед подією.

Мені пощастило: всі спікери - відомі, публічні люди, і я без труднощів знайшла про них багато інформації. Це допомогло мені почати з ними розмову перед початком події, встановити контакт і настроїти їх на відповідний рівень розмови.

А ще я була готова до того, що вони скажуть, і могла підготувати індивідуальні питання, які задавала їм після їхнього основного виступу. Таким чином, окрім "стандартних" питань до всіх, у мене були питання-рефлексії до кожного спікера, і слухачі отримували більше конкретної інформації.

3. Вміти імпровізувати. Жоден твір не виконується однаково двічі. Навіть якщо існує попередня домовленість стосовно тез виступу кожного спікера, у ході дискусії можуть говоритися різні речі. Модератор повинен їх "виловлювати" і, якщо треба, реагувати.

Якщо мені треба було, щоби спікер говорив більш конкретно або пояснив якийсь специфічний момент, я ставила йому питання, посилаючись на його ж слова чи слова його колеги.

Наприклад, Момо Махадава з ізраїльської компанії MAALA, яка робить свій фондовий індекс соціально відповідальних компаній, я спитала: яка компанія швидше потрапить до вашого індексу: та, яка потратила 100 тис. доларів на дорогий глянцевий звіт про КСВ, чи та, яка віддала ті гроші на благодійність і нікому не сказала? Якраз перед тим Молен Бейкер із Business in the Community (Великобританія) говорив про різницю між звітністю і висвітленням КСВ.

Це, мабуть, цікавіше, ніж просто сказати: "А зараз надаю слово такому-то спікерові."

4. Варіювати ритм. Диригент не махає своєю паличкою в одному темпі весь твір. Ніщо так не вбиває круглий стіл, як монотонний монолог. А якщо їх 5 або більше, то слухачам доведеться або писати багато SMS-ок, або заснути, або піти в інше місце. Тому у формат відразу варто закласти кілька питань і встановити часове обмеження на виступ кожного спікера. Решту інформації з нього краще "витягати" окремими питаннями.

Перед круглим столом я запропонувала такий формат спікерам, і вони погодилися, хоча дехто з них готував довгі презентації. Діалог - завжди цікавіше, ніж монолог. У результаті, всі встигли сказати те, що хотіли, а слухачам не було нудно.

5. Бути емоційним. Диригент начебто програє своїми емоційними рухами весь твір, надихаючи і скеровуючи оркестр. Деякі модератори прагнуть бути підкреслено нейтральними і формальними. А я намагаюся випромінювати ентузіазм і радість від обговорення саме цієї теми. А ще - ставити явно загострені та іноді трошки дурнуваті питання, аби тільки викликати емоційну реакцію у спікера. Деякі з них самі проявляють почуття, проте багато хто тримається дуже формально і тому говорить сухо чи нудно. Розговорити - значить зачепити струну.

КСВ, та ще й вимірювання - на цій темі було легко скотитися в обговорення різних стандартів нефінансової звітності, майбутнього ISO 26 000 і т. д. Натомість я намагалася викликати у спікерів сміх, спровокувати їх на яскраві образи або приклади. І не особливо старалася гасити емоційне напруження, коли воно виникало. Згасити його можна однією фразою, а викликати - набагато важче.

І ще одне: мене все життя критикують за те, що я говорю швидко. Я з цим намагаюся боротися. Проте я переконана: краще говорити трохи зашвидко (і це створює враження впевненості та емоційності), ніж занадто повільно (бо це інтерпретується як брак ентузіазму або компетентності).

А які поради знадобилися колись вам? Що ви робите, коли готуєтеся модерувати подію?

Фото взято з Flickr, автор - Matthew J. Stinson

АПДЕЙТ: Оксана поділилася корисними лінками в коментарях. Сподіваюся, вона не проти, якщо я продублюю їх тут:

5 коммент.:

Лілія Загребельна at 21 квітня 2008 р. о 16:35 сказав...

У клубі Toastmasters однією із найбільш відповідальних ролей є саме роль головного Toastmaster, який повинен модерувати засідання. Він - відповідальний за створення настрою, атмосфери, навіть, до певної міри, формату зустрічі. Якщо цю роль виконує людина енергійна, завзята, здатна легко імпровізувати, то за цим загальним піднесенням, аудиторія не помічає, наприклад, іноді недуже добре підготованих спікерів. А якщо Toastmaster не має настрою жартувати, не хоче напружуватися, щоб дотепно відкоментувати, то навіть гарні виступи губляться у монотонності всього засідання.

Oksana Hoshva at 21 квітня 2008 р. о 20:42 сказав...

Ярино, дякую за цікавий матеріал! Останнім часом (в зв'язку з засиллям "круглих столів") я часто відвідувала подібні заходи і нажаль, жодного разу не натрапила на якісного модератора. Переконана, що навіть якщо людина і не знає якихось конкретних правил модерування, здоровий глузд має стати у нагоді ))

Здається мені, що основна біда низького рівни модерування - це відсутність будь-якої попередньої підготовки. Я особисто не розумію, як люди можуть не готуватися і не задумуватися про те, що про них подумають учасники, яке враження від їх рівня в них складеться... Мабудь, більшості людей просто всеодно...

Ось ще декілька лінків на тему, що вдалося відкопати у нашому хендбуці:

http://blog.guykawasaki.com/2006/03/how_to_be_a_gre.html

http://paul.kedrosky.com/archives/2006/06/04/10_rules_for_be.html

http://www.web-strategist.com/blog/2008/01/30/how-to-successfully-moderate-a-conference-panel-a-comprehensive-guide/

Ярина Ключковська at 21 квітня 2008 р. о 20:57 сказав...

Оксано, дякую за цікаві посилання, дуже корисно!

Oleksandr Biletskyi at 22 квітня 2008 р. о 09:35 сказав...

Абсолютно з вами згоден, Ярино. Якщо я вірно зрозумів - Ви говорите про короткі 1-1,5 годинні круглі столи з визначеною темою, на які запрошують невелику групу експертів та медіа. Тут дійсно динаміка (сприяти локанічним думкам) та увага до ключової теми повністю в руках модератора. Дуже важливе вміння тримати "експертів" в темі і не давати їм зїхати з головної теми в хащі їх геніальних думок та життєвого досвіду.

Ярина Ключковська at 22 квітня 2008 р. о 18:39 сказав...

Ну так, саме цей формат я і мала на увазі. Щоправда, з практики, такі речі рідко займають 2-х годин.

А які ще круглі столи бувають?