Під час перегляду новин в очі впав заголовок - дивись малюнок - і я не зміг не піти по посиланню.
На жаль, сама стаття виявилась присвяченою не конфлікту між нашою професією та опозицією однієї східноєвропейської країни))).
Натомість я подумав, наскільки ж професія і оточення впливають на наше сприйняття світу. Теорія Сапіра-Ворфа, пригадалось з університету, стверджує, що носії різних мов мають різні сприйняття світу та різні погляди на соціальні реалії. Причиною даних розбіжностей є різні граматичні та семантичні системи тих чи інших мов. Цікаво, а якою мірою професія впливає на спосіб мислення людини? Чи помічали ви відбиток піару на вашому сприйнятті світу?
четвер, 6 березня 2008 р.
Зв'язки з громадськістю визнані на найвищому рівні )))
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
20 коммент.:
это PR влияет на восприятие или моё восприятие обусловило интерес к PR?
професійна деформація найбільш помітна у паталогоанатомів :)
Я, наприклад, дуже помічала. По-перше, своєрідне відношення до всього надрукованого, побаченого на TV та почутого на радіо. Були випадки, коли мої друзі (не піарники) кепкували з мого виразу обличчя, коли я дивилася новини на національних каналах (ну хіба вони стали б морочити собі голову, наскільки ймовірно, що цей чи інший сюжет потрапив на екран безкоштовно?) По-друге, якась наївно-хвороблива реакція на випадки поганого обслуговування у магазинах, ресторанах тощо (так і хочеться кричати «Люди добрі, що ж ви робите з репутацією свого закладу?»). Але по-справжньому «хронічний» наслідок в мене залишився після тривалої роботи в «Перно Рікар»: й по сьогодні не можу з чистим сумлінням вживати напої конкурентів, старанно вивчаю алкогольні сторінки меню (а чи правильно передали російською/українською оригінальні назви ТМ?), завжди звертаю увагу на shelfing імпортного алкоголю і … досі підписана на розсилку прес-релізів з паризького офісу:)
Коли приходиш до якогось закладу вперше, наприклад, ресторану чи кафе, зразу ж оцінюєш його з точки зору зручності проведення в ньому події, чи є окремий зал, як можна забрендувати.
Коли хтось виступає, оцінюєш його презентаційні навички та вміння. Однозначно професія накладає відбиток.
Vysoven,
ученые тоже ломают копья над тем, что первично - язык или восприятие ))
Юля, підпишуся під першими двома пунктами. А декілька моїх знайомих із БТЛ-агентств не можуть втриматись і не втрутитись, коли бачать промоутера, що "халявить" - говорить по телефону, курить і т.д.
Ліля, а ще дуже дратують презентації, де багато тексту на слайді ))))
А мене дратують помилки в текстах :) Причому це почалося задовго до PR: ще у школі моїм однокласникам довелося пройти непростий період, коли я чіплялася до них із виправленнями ("не приймати, а брати участь..."), за що щиро їх перепрошую. Діставалося і студентам-практикантам, особливо, французьким філологам - їх я мочила просто нещадно, у присутності їхніх же викладачів. Зате тепер це стає у пригоді: іноді відчуваю себе штатним коректором, але головне - результат :) Це з приводу первинності сприйняття чи професії :)
Підписуюсь під усім вище сказаним. А ще у мене "хватальний" рефлекс на всіляку друковану продукцію, гребу все, що бачу - промо листівки, цікаві інформаційні матеріали тощо. Друзі везуть мені їх з усього світу. Особливо око реагує ще здалеку на цікавий дизайн, якісь нестандарті рішення, якісну поліграфію...
Анно, згоден, я теж завжди з відряджень повертаюсь з клунком місцевих газет і журналів ).
Ще трохи посмішу в продовження теми "спочатку було...". Цитую питання рекрутера: "А Ви від самого початку (тут: до призначення на посаду PR-спеціаліста)знали, що любите піар і бажаєте працювати в галузі зв`язків із громадськістю чи Ви його потім полюбили, вже попрацювавши деякий час? ". Розумію, що питання сформульовано доволі дивно, але, в принципі, воно цікаве. До речі, а як би Ви відповіли? Моя відповідь була щось на зразок "і те, й інше".
І зовсім свіже.
Тренажерний зал, бігова доріжка, не можу дочекатися, поки пробіжу зазначений час, бо, як для початківця, дуже важко. Підходить тренер, між нами такий діалог (починає тренер):
- Ну як?
- Ще трохи, і, мабуть, помру.
- Дивно, а по Вас не скажеш. Ви ще й посміхаєтесь.
- Це в мене професійне.
- А Ви чим займаєтесь?
- Взагалі-то, піаром.
- Ой, а в мене є тут одна пірниця. Заплатить за всі заняття, один-два рази прийде, а потім зникає, але кожного разу обіцяє зайнятися тренуваннями дуже серйозно.
Ну я подумала трохи, що б йому відповісти, і на думку прийшло лише це:
- Олександре, не хвилюйтесь. Просто Вам траплялися не-профессіонали:)
Юліє, ви слухаєте музику під час бігу? Раджу перейти на прослуховування професійних подкастів - коли я почав слухати дискусії або думки на конкретні теми, увага переключилась з "скільки ще лишилось?" до "ні, я з цим не згоден" ))) Бігати стало набагато легше.
Й справді так буде краще. Дякую, Володимире, за пораду! Шкода, що серед відвідувачів клубу не всі піарщики - можна було б професійні подкасти слухати без навушників замість отих гучних "бух-бух-бух":)
Упс. Знайшла в своєму "спортивному" коментарі слово з помилкою (дефіс там також не дуже потрібний, але це з натяком на акцент)- на жаль, російське мислення спрацювало. Ярино, я не хотіла:)
О Боже, классная тема!!! А меня убивает, когда говорят "позвОнишь" вместо "позвонИшь" и когда чрезмерно часто употребляют слово "кушать" вместо нормального взрослого слова "есть" :0)))) Ооооо, но самое ужасное! "УкрАинский" вместо "украИнский". в последнем случае могу делать замечания даже незнакомым людям, если, конечно, их весовая категория не слишком превосходит мою ))))
Володя, спасибо за подсказку насчет музыки во время бега!!! сбрось плиз ссылку, откуда качаешь аудио??
Однако, чувствительность к ударениям - это только одно небольшое проявление "профессиональной деформации". Отношение к окружающему миру существенно изменилось за поледние 5 лет )))
Юлю, не переймайся! У мене сьогодні вже майже неробочий і сильно святковий настрій :) Всі намагання настроїтися на серйозну роботу безслідно зникли, коли почали приходити о-о-о-отакі букети і презенти від клієнтів - теперішніх і навіть колишніх. Все-таки приємно, коли мене цінують. У такий день можна забути, що я ще й піарщик, а тому дивлюся всі фільми з точки зору "а що б тут можна було використати на семінарі чи медіа-тренінгу", і замість книжечки перед сном читаю з RSS у телефоні новини і PR-блоги, і що не проходить жодної зустрічі з подругами, де б ми не зачепили кар'єрно-піарні питання... І навіть моя дитина вже організовує для своїх іграшок прес-конференції і круглі столи... Одним словом, пора забути про роботу на пару днів :)
2Yaryna Я не знаю, як Ти ставишся до професійних сімейних династій. Так Тобі, для нотаток: в мене мати вчителька, в дитинстві кожна моя лялька мала свій зошит і щоденник. На все життя не вийшло, але років п`ять я в освіті попрацювала. :)
Юля, Вікторія - ось тут я перераховував подкасто-джерела. Буду радий і новим, якщо знайдете щось цікаве )).
Дописати коментар