четвер, 6 березня 2008 р.

Зв'язки з громадськістю визнані на найвищому рівні )))


Під час перегляду новин в очі впав заголовок - дивись малюнок - і я не зміг не піти по посиланню.
На жаль, сама стаття виявилась присвяченою не конфлікту між нашою професією та опозицією однієї східноєвропейської країни))).
Натомість я подумав, наскільки ж професія і оточення впливають на наше сприйняття світу. Теорія Сапіра-Ворфа, пригадалось з університету, стверджує, що носії різних мов мають різні сприйняття світу та різні погляди на соціальні реалії. Причиною даних розбіжностей є різні граматичні та семантичні системи тих чи інших мов. Цікаво, а якою мірою професія впливає на спосіб мислення людини? Чи помічали ви відбиток піару на вашому сприйнятті світу?

20 коммент.:

vysoven at 6 березня 2008 р. о 19:28 сказав...

это PR влияет на восприятие или моё восприятие обусловило интерес к PR?

yaroslav hordiyevych at 6 березня 2008 р. о 19:37 сказав...

професійна деформація найбільш помітна у паталогоанатомів :)

Юлия Голикова at 6 березня 2008 р. о 22:06 сказав...

Я, наприклад, дуже помічала. По-перше, своєрідне відношення до всього надрукованого, побаченого на TV та почутого на радіо. Були випадки, коли мої друзі (не піарники) кепкували з мого виразу обличчя, коли я дивилася новини на національних каналах (ну хіба вони стали б морочити собі голову, наскільки ймовірно, що цей чи інший сюжет потрапив на екран безкоштовно?) По-друге, якась наївно-хвороблива реакція на випадки поганого обслуговування у магазинах, ресторанах тощо (так і хочеться кричати «Люди добрі, що ж ви робите з репутацією свого закладу?»). Але по-справжньому «хронічний» наслідок в мене залишився після тривалої роботи в «Перно Рікар»: й по сьогодні не можу з чистим сумлінням вживати напої конкурентів, старанно вивчаю алкогольні сторінки меню (а чи правильно передали російською/українською оригінальні назви ТМ?), завжди звертаю увагу на shelfing імпортного алкоголю і … досі підписана на розсилку прес-релізів з паризького офісу:)

Lilia Zagrebelna at 7 березня 2008 р. о 10:10 сказав...

Коли приходиш до якогось закладу вперше, наприклад, ресторану чи кафе, зразу ж оцінюєш його з точки зору зручності проведення в ньому події, чи є окремий зал, як можна забрендувати.
Коли хтось виступає, оцінюєш його презентаційні навички та вміння. Однозначно професія накладає відбиток.

Володимир Дегтярьов at 7 березня 2008 р. о 10:37 сказав...

Vysoven,
ученые тоже ломают копья над тем, что первично - язык или восприятие ))

Юля, підпишуся під першими двома пунктами. А декілька моїх знайомих із БТЛ-агентств не можуть втриматись і не втрутитись, коли бачать промоутера, що "халявить" - говорить по телефону, курить і т.д.

Ліля, а ще дуже дратують презентації, де багато тексту на слайді ))))

Ярина Ключковська at 7 березня 2008 р. о 12:09 сказав...

А мене дратують помилки в текстах :) Причому це почалося задовго до PR: ще у школі моїм однокласникам довелося пройти непростий період, коли я чіплялася до них із виправленнями ("не приймати, а брати участь..."), за що щиро їх перепрошую. Діставалося і студентам-практикантам, особливо, французьким філологам - їх я мочила просто нещадно, у присутності їхніх же викладачів. Зате тепер це стає у пригоді: іноді відчуваю себе штатним коректором, але головне - результат :) Це з приводу первинності сприйняття чи професії :)

Анна Гончарик сказав...

Підписуюсь під усім вище сказаним. А ще у мене "хватальний" рефлекс на всіляку друковану продукцію, гребу все, що бачу - промо листівки, цікаві інформаційні матеріали тощо. Друзі везуть мені їх з усього світу. Особливо око реагує ще здалеку на цікавий дизайн, якісь нестандарті рішення, якісну поліграфію...

Володимир Дегтярьов at 7 березня 2008 р. о 12:51 сказав...

Анно, згоден, я теж завжди з відряджень повертаюсь з клунком місцевих газет і журналів ).

Юлия Голикова at 7 березня 2008 р. о 12:57 сказав...

Ще трохи посмішу в продовження теми "спочатку було...". Цитую питання рекрутера: "А Ви від самого початку (тут: до призначення на посаду PR-спеціаліста)знали, що любите піар і бажаєте працювати в галузі зв`язків із громадськістю чи Ви його потім полюбили, вже попрацювавши деякий час? ". Розумію, що питання сформульовано доволі дивно, але, в принципі, воно цікаве. До речі, а як би Ви відповіли? Моя відповідь була щось на зразок "і те, й інше".

Юлия Голикова at 7 березня 2008 р. о 13:14 сказав...

І зовсім свіже.
Тренажерний зал, бігова доріжка, не можу дочекатися, поки пробіжу зазначений час, бо, як для початківця, дуже важко. Підходить тренер, між нами такий діалог (починає тренер):
- Ну як?
- Ще трохи, і, мабуть, помру.
- Дивно, а по Вас не скажеш. Ви ще й посміхаєтесь.
- Це в мене професійне.
- А Ви чим займаєтесь?
- Взагалі-то, піаром.
- Ой, а в мене є тут одна пірниця. Заплатить за всі заняття, один-два рази прийде, а потім зникає, але кожного разу обіцяє зайнятися тренуваннями дуже серйозно.
Ну я подумала трохи, що б йому відповісти, і на думку прийшло лише це:
- Олександре, не хвилюйтесь. Просто Вам траплялися не-профессіонали:)

Володимир Дегтярьов at 7 березня 2008 р. о 13:18 сказав...

Юліє, ви слухаєте музику під час бігу? Раджу перейти на прослуховування професійних подкастів - коли я почав слухати дискусії або думки на конкретні теми, увага переключилась з "скільки ще лишилось?" до "ні, я з цим не згоден" ))) Бігати стало набагато легше.

Юлия Голикова at 7 березня 2008 р. о 13:58 сказав...

Й справді так буде краще. Дякую, Володимире, за пораду! Шкода, що серед відвідувачів клубу не всі піарщики - можна було б професійні подкасти слухати без навушників замість отих гучних "бух-бух-бух":)

Юлия Голикова at 7 березня 2008 р. о 14:07 сказав...

Упс. Знайшла в своєму "спортивному" коментарі слово з помилкою (дефіс там також не дуже потрібний, але це з натяком на акцент)- на жаль, російське мислення спрацювало. Ярино, я не хотіла:)

Andrievska at 7 березня 2008 р. о 15:14 сказав...
Автор видалив цей коментар.
Andrievska at 7 березня 2008 р. о 15:19 сказав...

О Боже, классная тема!!! А меня убивает, когда говорят "позвОнишь" вместо "позвонИшь" и когда чрезмерно часто употребляют слово "кушать" вместо нормального взрослого слова "есть" :0)))) Ооооо, но самое ужасное! "УкрАинский" вместо "украИнский". в последнем случае могу делать замечания даже незнакомым людям, если, конечно, их весовая категория не слишком превосходит мою ))))

Andrievska at 7 березня 2008 р. о 15:21 сказав...

Володя, спасибо за подсказку насчет музыки во время бега!!! сбрось плиз ссылку, откуда качаешь аудио??

Andrievska at 7 березня 2008 р. о 15:32 сказав...

Однако, чувствительность к ударениям - это только одно небольшое проявление "профессиональной деформации". Отношение к окружающему миру существенно изменилось за поледние 5 лет )))

Ярина Ключковська at 7 березня 2008 р. о 16:07 сказав...

Юлю, не переймайся! У мене сьогодні вже майже неробочий і сильно святковий настрій :) Всі намагання настроїтися на серйозну роботу безслідно зникли, коли почали приходити о-о-о-отакі букети і презенти від клієнтів - теперішніх і навіть колишніх. Все-таки приємно, коли мене цінують. У такий день можна забути, що я ще й піарщик, а тому дивлюся всі фільми з точки зору "а що б тут можна було використати на семінарі чи медіа-тренінгу", і замість книжечки перед сном читаю з RSS у телефоні новини і PR-блоги, і що не проходить жодної зустрічі з подругами, де б ми не зачепили кар'єрно-піарні питання... І навіть моя дитина вже організовує для своїх іграшок прес-конференції і круглі столи... Одним словом, пора забути про роботу на пару днів :)

Юлия Голикова at 7 березня 2008 р. о 16:53 сказав...

2Yaryna Я не знаю, як Ти ставишся до професійних сімейних династій. Так Тобі, для нотаток: в мене мати вчителька, в дитинстві кожна моя лялька мала свій зошит і щоденник. На все життя не вийшло, але років п`ять я в освіті попрацювала. :)

Володимир Дегтярьов at 7 березня 2008 р. о 17:35 сказав...

Юля, Вікторія - ось тут я перераховував подкасто-джерела. Буду радий і новим, якщо знайдете щось цікаве )).