Вже позаду Різдво, яке для мене завжди суто традиційне: обов'язково у Львові, у колі родини, зі Святою Вечерею, кутею, шопкою і колядками. Цього року для експерименту порахували всі колядки, які знаємо: вийшло 15. І це, думаю, результат - нижчий середнього, по Західній Україні - точно.
Хоча, з погляду християнського канону, головним релігійним святом є Великдень, саме Різдво належить до наших улюблених. І не лише у нас: по всьому християнському світу ще за місяць до Різдва всюди стоять ялинки і лунає різдвяна музика. А ще - особливий "різдвяний дух," "Christmas spirit," який пробуджує в людях прагнення творити добро і ділитися своєю радістю. І нескінченні колядки, які на всі лади оспівують народження Божого сина у бідняцькій стаєнці.
Саме тут, на мою думку, і криється таємниця різдвяних чарів. Народження дитини просто не може сприйматися байдуже, а історія народження Ісуса Христа, царя людських душ, у яслах на сіні - особливо зворушлива. Цю історію люди переповідають і оспівують вже 2 тисячі років, і щоразу вона зворушує до глибини душі.
Що ж має бути в цій історії, щоб вона не втрачала своєї актуальності? По-перше, дійові особи: новонароджене дитя, таке маленьке і безпомічне, проте в якому втілився всемогутній Бог. Обставини народження: Діва Марія, яка зі своїм милосердним чоловіком ніяк не могла собі знайти притулку у містечку Вифлеєм, і лише бідняк впустив породіллю до своєї стайні, де "серед бидляти" і народився Бог. І несподіваність: "в біднім вертепі, в яслах на сіні спочив Владика, Цар світу". І, звичайно, небезпека: цар Ірод, який винищив усіх діток Ізраїлю, і розпачливий плач Рахилі... А ще - радість для всього світу - пастушків і царів,- надія на спасіння, яку провістила яскрава зірка.
Не сприйміть за профанацію, але ця різдвяна історія дуже багато зробила для популяризації християнської церкви за останню тисячу-півтори років, адже вона переводить християнську містику у дуже гуманне, людське і зрозуміле русло.
Завдання PR – створити і розповісти таку історію, яку людям захочеться переповідати одне одному. У своїй роботі ми часто зациклюємося на тому, як донести (події, прес-релізи і т. д.), і недостатньо – на тому, що саме ми розповідатимемо, на суті нашої історії.
В історії Різдва так багато того, що повинно бути у кожній історії, яку PR-ник розповідає про свого клієнта – несподіваність, цікаві персонажі, конфлікт, емоційний заклик... І якщо ми знайдемо ті інгредієнти, які дозволять нашій історії „прожити” хоча б кілька років, або навіть місяців, нашу роботу буде зроблено.
Цікавих вам історій!
(фото з сайту www.aratta.net.ua)
пʼятниця, 11 січня 2008 р.
Різдво: погляд із PR-дзвіниці
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
0 коммент.:
Дописати коментар