пʼятниця, 29 травня 2009 р.

Ми на КМФРі

У середу, 27 травня, відбулося 2 важливі події у житті нашого агентства. Вранці - публічний захист на конкурсі PR-проектів, що проходив в рамках 10-го КФМР. А ввечері – PR-кафе.

Я не раз була на КМФР та лише в цьому році потрапила саме на його конкурсну піарівську частину. За словами журі, усього було подано більше 20 робіт, з них 8 було винесено на публічний захист. У результаті лише 6 із 8 презентували свої роботи. Географія представлених робіт: Україна (Київ) та Росія (Москва та Санкт-Петербург).

Соціологи мене засудять, та, незважаючи на невелику вибірку (6 побачених робіт), я все ж таки спробую окреслити певні тенденції ринку, що знайшли своє відображення у презентаціях.

По-перше, все більшої популярності набувають інтегровані кампанії. Представлені роботи включали в себе елементи вірусного маркетингу, організацію гучних фестивалів, BTL і навіть банерну рекламу. Дуже показовим був виступ Московського офісу Leo Burnett з їхньою роботу «Хрестоматія з позакласного читання». Попередньо до захисту була винесена інша робота, тоді як «Хрестоматія» презентувалася в рамках конкурсу медіа-проектів. Тому навіть для самих представників агентства було несподіванкою, коли Марина Фішер, голова PR журі конкурсу, попросила презентувати саме цю роботу.

Друга тенденція – це ще більше занурення в інтернет, у тому числі в New media. Якщо не в кожній першій роботі, то в кожній другій, так точно, каналами комунікаціями були соціальні мережі та блогосфера (лише про twitter ніхто не згадав :).

І третя тенденція, яку особисто я сприйняла дуже неоднозначно, це способи комунікації. Зокрема, створення, так званих, онлайн-фантомів зі своєю історією «життя» та успіху. Вони «втираються» в довіру до людей, товаришують з ними, переписуються, запрошують на тренінги, а потім в один прекрасний день лопаються, як ті мильні кульки. І людина раптом дізнається, що все це було не насправді, що всі ці «давай дружити» були лише для того, щоб привернути її увагу до глобальних питань. Тому їй не можна ображатися, адже все це було зроблено для її ж блага. Я проти такого підходу, проти того, що мета виправдовує засоби і що переможців не судять. Але це зовсім інша історія для іншого посту.

Загалом же, конкурс PR-проектів мені сподобався. Були представлені справді сильні роботи зі стратегічним підходом та креативними рішеннями. А ще мене дуже потішило, що незважаючи ні на які тренди, класичний PR залишається актуальним. Приклад цьому, наша робота «Вільнюс – культурна столиця Європи», яка увійшла до short-list конкурсу.

1 коммент.:

Володимир Дегтярьов at 29 травня 2009 р. о 13:55 сказав...

Особливо цікаво було після публічного захисту послухати коментарі голови жюрі у PR-подкасті