четвер, 1 липня 2010 р.

Back to school, або Завдання на літо для справжнього PR-джедая

(вперше опубліковано в віснику UAPR)


Час розкидати каміння і час збирати каміння…

Літо – час відпусток. А відпустки дають можливість не лише повалятися на сонечку чи побродити по храмах Камбоджі, але й вільний простір для «заточування сокири».

Є речі, на які завжди не вистачає часу. Коли ми в щоденній рутині, ми відслідковуємо трендові книги, презентації, нові пости в хороших професійних блогах, кейси колег та аналізуємо власні результати. Але більшість з нас не має часу для закладання серйозного фундаменту. Не секрет, що більшість «книг з Петрівки», як я їх називаю, побудовані на одному-двох серйозних принципах чи інсайтах, в кращому випадку. Є приємні винятки, але їх мало. Те ж саме стосується і тренінгів. Тренери дають нам півтори технології і показують два з половиню психологічні механізми.

Звідки ще ми беремо знання? З досвіду – коли аналізуємо роки нашої роботи, ми приходимо до якихось висновків і вважаємо це крутими інсайтами. Так, досвід складно замінити, але…

Ньютон казав: «Я бачив далеко, бо стояв на плечах в гігантів». Ми ж не гірші від Ньютона?. Користуватися тим, що вже встигли напрацювати кращі голови світу – щонайменше мудро.

Отже, ми пропонуємо вам використати дозвілля для того, щоб стати не просто трішки краще, а дуже краще. Залежно від вашого попереднього досвіду та кола інтересів ми пропонуємо три рівня просунутості сфер знань, якими можна було б перейнятися у вільний час. Інший погляд на світ, роботу та людей – гарантується. Підвищення ефективності у всьому цьому – теж.

За лінками ви можете скачати більшість із цих робіт для ознайомлення. Купуйте паперові книжки, вони приносять щастя;)

Отже…


Завдання на літо

Рівень 1. Базові механізми.

Соціальна психологія. Завжди раджу дві класичні праці, які читаються на одному подиху. Маєрс («Соціальна психологія») та Аронсон («Social Animal»). Для основи цього більш ніж досить. Всі базові психологічні механізми, виявлені наукою до кінця 20 сторіччя. Групова динаміка. Природа та ефекти конформізму. Механізми прийняття рішень та фактори, що впливають на формування поведінки людини. Не занудно! Дуже корисно.

Теорія комунікації. Тут ніби простіше. Більшість з нас знають базові класичні моделі Шрамма, Шеннона - Вивера (Shannon and Weaver), Лассвелла, Якобсона і т.п. Зануритись глибше і розібратись в темі краще дозволять кілька класичних праць. Початківцям варто для початку взяти хрестоматійну (привіт випускникам КІМО;)) книгу Почепцова «Теорія комунікації». Більш просунутий варіант: «Конецкая. Социология коммуникации». Ну і класика по темі – будь-які книги Маклюена типу тієї ж Understanding Media.


Рівень 2. Занурюємося вглиб.

Масова психологія. Зрозуміти, що таке маса і натовп і чим вони відрізняються одне від одного. Почати підходити до теми соціальної інженерії. Зрозуміти механізми емоційного зараження. Технології впливу на формування масової поведінки. Коротше, must для всіх хто працює в масових комунікаціях. Принаймні, після цих робіт починаєш розуміти, ЯКІ процеси ми з вами запускаємо в процесі роботи;)). Сильних робіт на тему зовсім мало вийшло протягом 20 сторіччя, і майже всі ми перерахуємо. Це справжній золотий запас, в останні роки спецслужби світу мабуть схаменулися і більше таких книг вже не виходить;). Це Гюстав Ле Бон («Психология народов и масс»), С. Московічі («Век толп»), Ортега-і-Гасет («Восстание масс»), В. Райх («Психология масс и фашизм»), дідусь Фройд («Психология масс и анализ человеческого Я»), Еліас Канетті («Масса и власть»), Гарольд Блуммер («Коллективное поведение»). Роботи не дуже об’ємні, тому не лінуйтеся, воно того варте.

Решта – типу Назаретяна чи Ольшанського – то вже компіляції і читати варто лише за наявності вільного часу і лінощів (щоб не думати самим, як це застосувати до сучасних реалій)

Семіотика. Цікава річ і перший підхід до більш прагматичних сфер типу психолінгвістики. Всі ми живемо у світі символів (або семіосфері, як назвав цеЛотман). Мова формує систему понять і картину світу. І навпаки у мові, знаках, символах відображається світ. Зрештою, всі ми реагуємо на тексти і знаки як на події реального світу, і це ж стосується наших ЦА і стейкхолдерів;). Знати механіку цих процесів – справжня магія. Це буде непросто, але винагорода того вартує. Розпочати можна з робіт Барта, Бодріяра, Еко або того ж Лотмана (лінки на книги). Або просто погуглити і ознайомитись з базовими поняттями.


Рівень 3. Для просунутих аналітиків.

Теорія систем. Системний аналіз. Не лякайтеся, все не так страшно. Це те, що дозволить вам наблизитися принаймні до розуміння аналізу складних процесів та систем, а також привчить голову думати по-іншому, працювати по-іншому. Повірте, набагато краще, і для розуміння цих тем зовсім не обов’язково бути Ейнштейном. Найдоступніша і найбільш визнана з точки зору педагогіки робота – Сааті та Кернс («Аналитическое планирование. Организация систем»). Присвячена методу аналізу ієрархій (МАІ). Потужна книга і зовсім без формул. Не треба володіти вищою математикою.

Дещо ширший і не такий сконцентрований на технології підхід – у наших вітчизняних дослідників. Для прикладу можете взяти якусь із робіт продовжувача справи Вернадського О. Старіша, який працює у Сімферополі. Будь-яка з його більш ніж 10 монографій примусить вас подивитися на світ по-новому, побачити взаємозв’язки між процесами, що відбуваються як на глобальному рівні, так і на рівні механіки роботи нашого українського соціуму (наприклад, «Теория открытых систем как парадигма процессов глобального развития»). Якщо вам вдасться їх знайти, звісно. Запитуйте!

Якщо ж ви всерйоз задумаєтесь про те, щоб зайнятися моделюванням соціальних процесів (в т.ч. процесів масових комунікацій) – вам не обійтися без серйозної освіти, наприклад в ІПСА (як власне і я збираюся зробити). Але це вже точно не під час відпустки;)

Інформаційні війни. Найпростіше у режимі хрестоматії і набору шматків кейсів – той же Почепцов. Більш системно і цікаво із описом механізмів, які працюють – Аронсон та Пратканіс («Эпоха пропаганды»). Об’ємна (для терплячих) робота в аналітичному жанрі – у класика С. Кара-Мурзи («Маніпуляція свідомістю»).

Ну і найбільш просунута річ для порівняння – одна з кращих відкрито опублікованих робіт у світі: Расторгуєв «Філософія інформаційної війни». Впевнений, в штатах по ній вчать ЦРУшників.

Є й інші, не менш цікаві, але то вже наступного разу. Хоча ні, поділюся з гурманами ще дечим: Propaganda by Edward Bernays (1928) – від засновника першої в світі кафедри PR та племінника Фройда за суміцництвом. Та ще сімейка!.


Замість завершення

Хочеться розповісти ще й про класні системні роботи по глобалістиці (як утворювався сучасний світ: соціальна, економічна, політична складові – і як це все працює сьогодні), і по теорії еліт, і по соціології (ні, не те занудство, що нам давали в університетах!), і по психолінгвістиці, пропаганді, теорії культури, антропології. Якщо вам цікаво – можемо продовжити тему фундаментальної самоосвіти у наступних випусках. Тим часом заявки на продовження і відгуки ви можете залишити нижче в коментарях або тут (де, власне, лежать всі повні тексти). Якщо будуть відгуки – буде продовження.

Зрозуміло, що це не повний набір PR-джедая. Але це дозволить, як мінімум, закласти базовий теоретичний фундамент під те, чим ми з вами кожного дня займаємось.

Як визначитись, з чого почати? Дуже просто. Подивіться на статтю вище. Що вам здається найбільш цікавим та викликає якісь рухи всередині – за те й беріться. Якщо хочеться багато й одразу – беріть що-небудь. Воно й буде найпотрібнішим;)


Успіхів! Per aspera ad astra.

5 коммент.:

Александр Голубов at 8 липня 2010 р. о 00:09 сказав...

Дякую! Дуже цікава підбірка. Думаю, що буде чим зайняти вільний час на найближчі півроку :)

Misha Nestor at 8 липня 2010 р. о 12:43 сказав...

На здоров'я! :)

Алиса at 5 вересня 2010 р. о 02:56 сказав...

учим матчасть ))))))))))

Анонім сказав...

Чудово, дякую! Чекаю продовження! А тим часом, є чим зайнятись:)

Анонім сказав...

Дошка оголошень - Львівської області