Мы не стоим на месте. Наша команда растёт - как количественно, так и качественно. Новые люди, которыми пополняется наша команда – будь это опытные профессионалы или свежие молодые головы – вливаются в коллектив и включаются в том числе и в обучение, которому в агентстве предают традиционно большое значение. Об их впечатлениях можно узнать не только в личной беседе, но и прочитать у них в блогах (да, мы мониторим социальные медиа(;, и это касается наших сотрудников в том числе):
"С недавних пор я работаю в PR агентстве Nords PR Ukraine. Там же, каждую среду вместе с коллегами, занимаюсь развитием навыков написания тестов. И здесь есть о чём рассказать:)Я знала, что занятия будет проводить необычный человек. Таисия (директор агентства) не будет тратить наше время на что-то посредственное – либо лучшее, либо ничего. Я так представляла себе Nords, но я не могла представить, насколько качественными занятия могут быть.
Опираясь на опыт прошлых тренингов, я ожидала рассуждений о написании текста, построении предложений, структуре пресс-релиза, типах изданий – чего-то "правильно-школьного”. О чём ещё здесь можно говорить?
На самом деле всё оказалось намного интересней. На первом занятии мы не говорили о текстах. Не говорили о предложениях. О запятых, точках, тире и других знаках препинания тоже не говорили. Мы говорили о творческом процессе. Об устройстве мозга. О человеческом восприятии. О «почему» и «зачем». Речь шла ( и продолжает идти) не только о writing, но в не меньшей степени и о skills. 2 стороны одной медали: то, что кто-то читает (writing), и то, как это выражено тем, кто говорит (skills).
Меняется восприятие. Это как перейти от плоского несмелого детского рисунка к тому же предмету, но в качественном 3D. Это как ощупывать что-то в темноте, а потом включить свет. Это как мечтать двигаться быстрее и с меньшими усилиями и получить в подарок целый велосипед. Это как иметь много элементов, и однажды собрать с их помощью что-то абсолютно неожиданное!
Это увлекательно: рассматривать под разными углами, добавлять новые связующие нити, находить другие взаимозависимости, открывать важные детали. Mmm... I like it!;)"
источник
понеділок, 19 квітня 2010 р.
От детских рисунков к качественному 3D
вівторок, 9 березня 2010 р.
Джерела натхнення з принципами Client service
Як це не дивно може звучати, але на цей пост надихнув мене мій дворічний син, - нещодавно я себе спіймала на думці, що саме він вчить мене премудростям клаєнт сервісу. Кожним своїм вчинком.
Саме син мене навчив прислухатися до його потреб, адже в перші місяці життя малюки не можуть чітко скомунікувати, що саме їм потрібно. Тому у люблячих батьків немає іншого вибору, як намагатися зрозуміти, що означає той чи інший «тип» плачу, і здогадатися, що саме потрібно малюку. Досить часто так буває і з клієнтами, які відчувають, що їм «потрібен PR», але навряд одразу ж назвуть усі цільові аудиторії, ключові повідомлення, критерії вимірювання ефективності Вашої роботи і т.д.
Наступний урок з клаєнт сервісу я отримала (і часто отримую), коли годувала малюка. Саме син навчив мене, що добре приготувати суп (читай «провести прес-конференцію») замало. Необхідно, щоб суп був зварений з улюблених інгредієнтів, щоб він був приготований саме на обід, а не на вечерю (нічого не нагадує? ))). І навіть якщо суп приготовано за улюбленим рецептом, і навіть вчасно, це не означає, що малюк його з радістю з’їсть, адже важливо і те, як ви його ПОДАСТЕ (читайте – обслужите). І у цій справі немає неважливих деталей: важлива і тарілка, в якій Ви подаєте суп, і ложка, і місце, де буде сидіти малюк, – за одним столом з Вами чи за своїм, - і чи запропонували Ви йому хліб і який. Так і в роботі з клієнтом важлива кожна деталь: і наскільки зручним для нього є місце проведення прес-конференції, чи подбали Ви про таку приємну дрібничку як паркову, чи йому доводиться самому готувати коментарі, чи Ви підготували для нього драфт відповідей на запитання, наскільки Ви слухаєте і чуєте його коментарі та побажання, і чи пропонуєте Ви йому «додаткові» послуги (наприклад, розсилку social media release, якщо це був видовищний івент і є фотоматеріал, яким хочеться поділитися) і як Ви зрештою – ЯК Ви оформили результати своєї роботи. Всі ці, здавалося б, деталі насправді мають значення, адже вони демонструють, як Ви ТУРБУЄТЕСЬ про клієнта, наскільки Ви ГОТОВІ його ОБСЛУЖИТИ. І думаю, кожен з менеджерів, хто займається обслуговуванням клієнтів, зможе пригадати випадок, коли наче і все зроблено було якісно і вчасно, проте через відсутність «сервісу» співпраця з агенцією/менеджером не склалася. Іншими словами, сьогодні клієнтам важливо не лише те, ЩО ми для них робимо і яких результатів досягаємо, але і те, ЯК ми цих результатів досягаємо і наскільки їм комфортно з нами.
А хто Вас надихає на нові ідеї з клаєнт сервісу? Хто є для Вас гуру в клаєнт сервісі?
вівторок, 16 лютого 2010 р.
10 граблей, на которые обязательно стоит наступить при работе в New Media
1. Не ходите в интернет. Там от 10 до 14 миллионов украинцев, с хорошим образованием и доходом, начиная со среднего, которые имеют возможности (и часто основания) высказать все, что они о вас думают. Лучше вам этого не знать.
2. Единственный способ завоевать интернет-аудиторию – это рассказывать им о замечательности продукта при каждом удобном случае. Не стоит тратить время на выслушивание их стенаний, не обращайте внимания на нападки (вероятней всего им всем платят конкуренты). Всегда держите в голове: интернет – слив негатива и ничего с этим не поделать. Нужно нанять людей, которые этот негатив «уравновесят» позитивом и нейтралом. Их нужно выпускать в больших количествах в особо тяжких ситуациях.
3. Наймите блоггера со стажем блоггинга (а также специалиста по работе в социальных сетях и микроблогах). Лучше всего это сделать, поместив объявление в тех же сетях, где нужен этот самый блоггер. Никто не заметит, когда он начнет на компанию работать. И тем более никто не заметит, когда ваш контракт закончится.
4. Создайте пару десятков несуществующих профилей. Новоприбывшие пользуются особым доверием и почетом. Все старожилы форумов и блогов с большим интересом и доверием относятся к новичкам, которые общаются между собой, умело рассказывая о нужном продукте или переубеждая негативистов, что то, что они говорят – вовсе неправда.
5. Обязательно твитьте все, что происходит – начиная с того, что директор отдела делает себе чай, и заканчивая тем, что отдел исследования сделал новое открытие, а также что интересного вы прочли в интернете. Желательно твитить через каждые пару минут, тогда все и все о вас узнают и будут с интересом следить за происходящим! Не думайте о том, чтобы ваша информация было им интересна или полезна, это ерунда, люди фолловят тех, кто пишет много, а не тех, кто пишет интересно.
6. Никогда, слышите – ни-ког-да – не отвечайте на вопросы и негодования интернет-аудитории на форумах и блогах лично, еще и под своим именем и должностью. Зато можете отправить отвечать на вопросы интернет-аудитории какого-нибудь специалиста. Главное – не готовить его и не предупреждать ни о чем, чтоб выглядело все естественней.
7. Всегда стоит выждать паузу, и чем больше – тем лучше – перед тем, как отвечать на злобные или неудовлетворенные нападки обиженных, обманутых или неразобравшихся клиентов или потребителей ваших услуг. Может и само успокоится. В конце концов, могут позвонить в компанию, если найдут телефон. А потом реклама сделает свое дело и все снова вас полюбят.
8. Не стоит переплачивать специалистам. Если у человека есть профиль в «Одноклассниках», «Вконтакте» и ЖЖ – он уже достаточно компетентен и может считаться гуру интернет-коммуникаций. Просьба платить ему 100$ в месяц, за то, что он сделает все, должна радовать. Интернет – недорогая технология.
9. Не спешите с блоггинг-полиси. Тем более, если у вас много сотрудников. Они же превосходно знают, что вот та новая рекламная кампания, которая запустится через полгода и которую они случайно увидели, – это топ-сикрет, с которым ни в коем случае нельзя делится в сети. А еще они горячо поддерживают все, что делает компания – от сокращений зарплаты до корпоративных мероприятий без семей в воскресенье. И радостно делятся этим в сети. Пока нет блогинг-полиси – можно просто отключить доступ к сетям. Ведь дома сотрудник – совсем другой человек, не имеющий отношения к компании.
10. В новых медиа невозможно работать системно. Нет никаких способов выработать систему, которая позволит что-либо классифицировать и выработать алгоритмы действий. Все эти россказни о методологиях полная чушь и в Украине не работают. Поэтому тратить на это время и деньги не стоит. Лучше нанятых онлайн-сотрудников никто лучше не справится с управлением информационным полем вашей компании и продукта.
Если Вы поймали себя на том, что согласно киваете головой и про себя соглашаетесь – знайте – это Ваши следующие грабли!
четвер, 4 лютого 2010 р.
Twitter it, не втрачаючи життя
Світ продовжує божеволіти від можливостей, які відкривають соціальні медіа. За останній рік, за даними Nielsen, в середньому користувачі Інтернету провели в соцмережах на 82% більше, ніж торік – близько 5,5 годин щоденно. І хоча попереду всієї планети у цьому австралійці (7 годин на день), американці (6 годин 8 хвилин) та італійці (6 годин), українці також значно додають статистики вибухової популярності Facebook, Twitter, Livejournal і т. п. Проте з`являється й нова тенденція: виключно мережеве спілкування переростає в реальне, стає «підпорками» живим контактам, а не їхнім замісником. В Україні зустрічами ЖЖ-«мешканців» вже не здивуєш, хоча Twitter-збори поки що рідкість. Цікаво, що темп цьому у нас задає не столиця, а регіони. Зустрічі «твіплів» вже були у Львові й Запоріжжі, на черзі Днепропетровськ й, звісно, Київ.
Недавно мені довелося побувати на заході в Запоріжжі, де відбувся перший баркемп для зацікавлених у Twitter - УкрТвіт. Майже кожний з доповідачів баркемпу (@insider_ua, @anatinge, @andymash, @u02, @karelina, @ukrtaxist, @netocrat, @radzimich,@podarok, @ekozlov, @s_vakarchuk) намагався надати слухачам своє пояснення, що є Twitter і нащо в ньому бути. Що це? Комунальна квартира, популярність, омана, спілкування, помилка, бізнес... Моє бачення співіснування з сервісом-«цвіркуном» у презентаціїї.
View more presentations from Irinnka.
вівторок, 15 грудня 2009 р.
Нові медіа: стаття Таїси Стадніченко та Михайла Нестора у &СТРАТЕГИИ
Виникнення так званих соціальних медіа та спричинені ними зміни у комунікаційних стратегіях порівнюють з тим, як змінилася тактика ведення військових дій із винаходом літаків. Таїса Стадніченко та Михайло Нестор у грудневому номері журналу &.СТРАТЕГИИ розповідають про те, що і як робити бізнесу в соціальних медіа
http://www.strategy.com.ua/
середа, 9 грудня 2009 р.
Цифрове бушидо, або набір PR-самурая

На минулому тижні я з колегою, Оксаною Коротун, прочитали два майстер класи у Школі PR в КПІ – я говорив про ефективність та оцінку PR-кампаній, а Оксана – про використання Інтернет-інструментів загалом та нових медіа зокрема.
Що мені кинулось в очі – то це те, наскільки «підковані» в нових медіа студенти. Майже в кожного був свій Twitter-екаунт, третина вела блоги, всі були зареєстровані щонайменше в одній соціальній мережі. Відповідно і розуміння цих інструментів було набагато глибше, ніж у когось, хто лише починає заглиблюватись в нові медіа.
Це наштовхнуло мене на роздуми: які навички необхідні для PR-менеджера зараз? Маю на увазі технічні, а не базові навички.
Зокрема, Беккер говорив про образ сучасного журналіста, який, на його думку, повинен бути набагато гнучкішим та широко профільним, ніж 10-20 років тому. Цитую Беккера: «Reporters must be much more flexible (able to write, shoot, edit). You don’t have to be perfect photographer, but you should be able to shoot a photo for a newspaper or an Internet video. Don’t try to make one perfect photo – make 30 and one will fit». А британська газета Guardian, за його словами, навіть не розглядає резюме журналістів, які не мають власного блогу.
Думаю, що ці вимоги часу повністю стосуються і піар-спеціалістів. З трьох колег, які приєднались до нас за останні місяці, двоє ведуть власні блоги, всі троє зареєстровані у щонайменше трьох соціальних мережах та мають власні облікові записи у Twitter.
Ось і ось цікавий перелік навичок, які вважають за необхідні наші західні колеги.
А на вашу думку - чи важливо це в Україні зараз? Якщо ні, то коли ми "доростемо" до цього рівня?
(disclaimer) мені здається - вже доросли )))
четвер, 22 жовтня 2009 р.
Нові медіа та комунікації: джерела інформації

Вчорашня зустріч PR Café дуже чітко показала стан розвитку нових медіа в Україні: з одного боку, це величезний інтерес професійної спільноти (понад 90 реєстрацій, на диво збалансований перелік учасників – компанії, агенції, НУО, журналісти, студенти), та з іншого – відсутність інформації та матеріалу для обговорення. Кейсів, які змогли згадати учасники, виявилось не так вже й багато – на відміну від попередніх зустрічей, які торкались більш традиційних інструментів піару.
Втім, інформації в інтернеті є більш ніж достатньо, тож я вирішив поділитись ресурсами, які дозволяють мені та моїм колегам тримати руку на пульсі розвитку соціальних медіа та їх застосування для коммунікацій брендів та організацій. Нижче – мій перелік. На більшість з цих ресурсів можна або підписатись через електронну розсилку, або додати до RSS-рідера.
- Contagious newsletter – один з найкращих, на мою думку, щотижневих оглядів цікавих new-media проектів від Contageous Magazine (http://contagiousmagazine.com)
- Brandchannel – знову ж таки, щотижневий огляд цікавих проектів відомих брендів та компаній від BrandChannel (www.brandchannel.com)
- Trendwatching – щомісячний огляд нових тенденцій та прикладів, які їх ілюструють, від відомого ресурсу www.trendwatching.com, який щороку готує великий TrendReport про тенденції наступного року та їх можливе застосування у маркетингу та брендингу