PR Start – старт для молодых специалистов в PR

Мы рады инвестировать наши силы в развитие рынка. одна из таких инициатив - участие команды Nords PR Ukraine в создании новой постоянной базовой модульной программы по PR, где преподают ведущие практики крупнейших компаний и агентств Украины.

Ниже мы предлагаем Вашему вниманию интервью с Михаилом Нестором (куратором программы) и Алиной Харечко (директором Школы маркетинга Be First). Интервью впервые опубликовано на HeadHunter (hh.ua)

# # #

20 ноября в Школе Маркетинга «Be First» начинается обучение по новой модульной программе «PR Start». Идея создания именно этой программы принадлежит директору Школы Маркетинга «Be First» Алине Харечко. Весь курс курирует Михаил Нестор, Business Development Director агентства Nords PR Ukraine. Мы решили познакомить наших читателей с идеей этой программы для молодых специалистов в PR.

Почему для начинающих специалистов очень важно получать дополнительное образование по PR?

А: Мой опыт показывает, что чаще всего начинающие маркетологи сталкиваются с большими трудностями в начале своего профессионального пути. Например, лично у меня было много ошибок именно в PR-е по причине отсутствия практических знаний. Например, как правильно составлять пресс-релизы? Как правильно планировать инфоповоды? Фактически, ответы на все эти вопросы я получала из книг, журналов, интернета и советов моего руководителя в Unilever.

М: Алина права, если мы говорим об Украине, то речь идет скорее о «первом образовании в PR». У нас еще нет такой традиции образования в этой области, как на западе, потому большая часть специалистов – это самоучки, те, кто на своем опыте постигал все нюансы профессии. В любом случае, базовое образование, по моему мнению, совершенно необходимо. Это позволяет расти и развиваться быстрее, не делать досадных ошибок и становиться хорошими профессионалами, не изобретая велосипед.

Расскажите об идее создания программы PR Start.

А: Для нас всегда очень важен feedback студентов после обучения. Именно для этого мы начали пользоваться электронной оценкой лекторов Touchpoll, которая позволяет быстро оценивать и саму лекцию, и лектора. Используя эту информацию, мы осознали необходимость программы, которая бы раскрывала PR, как составляющую маркетинга, более глубоко и детально.

Мы поняли, что на рынке практически нет сильных проектов по обучению PR-специалистов. Именно для того, чтобы сделать профессиональную образовательную программу, я пригласила стать куратором программы PR Start Михаила Нестора - Business Development Director агентства Nords PR Ukraine, который имеет более 7 лет работы в области стратегических коммуникаций.

М: В свою очередь, я уже давно вынашивал идею создания ряда образовательных программ в области коммуникаций, которые бы соединяли базовую теорию по специальности с живым опытом лучших украинских профессионалов. Несмотря на кризис, или посткризис, дефицит грамотных специалистов ощущается всеми, потому такие программы совершенно необходимы. Когда Алина обратилась ко мне с предложением курировать PR программу в Школе Be First, я недолго думал – именно такого партнера я хотел видеть и это большая удача для меня – работать вместе с Алиной и ее школой.

Как вы подбирали спикеров для модульной программы?

М: Мы старались придерживаться нескольких принципов. Во-первых, это должны быть только практики. Никаких университетских преподавателей, пересказывающих книжки. С другой стороны, это должны быть достаточно опытные и интересные люди, ведь задача преподавателя – увлечь, в том числе и своей харизмой, интересными историями из практики, часто просто своей жизненной позицией и ценностями. Несмотря на немаленький объем программы, пригласить всех, кого хотелось, не удалось – в Украине довольно много уважаемых нами профессионалов. С другой стороны, наша задача – научить и дать возможность студентам прикоснуться к самому высококлассному опыту, и эту задачу мы выполним.

В чем особенность этой программы?

А: Главная особенность этой программы в том, что студенты имеют возможность учиться у практиков PR рынка, которые каждый день разрабатывают PR-планы и стратегии, составляют и утверждают PR-бюджеты. Мы очень старались сделать эту программу насыщенной и максимально раскрывающей все аспекты PR.

М: Хочу добавить, что в первую очередь - это практическая ориентированность. Живые кейсы, не переписанные из книжек. Реальный опыт людей. Также отличительной чертой программы является то, что каждый студент еще в рамках обучения попробует применить свои знания на практике в процессе подготовки и защиты выпускного проекта. Это поможет упорядочить и систематизировать полученные знания.

Что получают студенты после обучения в "Be First" по этой модульной программе?

М: Во-первых, базовые знания по специальности. Для тех, кто уже начал карьеру, это серьезный фундамент для быстрого развития. Для тех, кто только в поисках места – это возможность продемонстрировать на собеседовании понимание базовых понятий и того, как работает отрасль. Как человек, проводивший не один десяток собеседований, могу сказать, что такие люди производят куда лучшее впечатление, чем совершенно «стерильные» кандидаты. Кроме знаний – и это не менее важно – хороший нетворкинг: как на уровне возможности общения с преподавателями, так и что касается своих коллег по учебе.

А: PR Start – это часть всей школы маркетинга Be First, которая уже зарекомендовала себя на рынке маркетинг-образования и имеет достойную репутацию. Студенты PR Start после обучения будут иметь возможность учиться в Be First Start Club ежемесячно бесплатно, как и все выпускники Школы. Также участвовать во всех событиях Школы, которые мы делаем и для существующих студентов и для выпускников.

# # #

У Nords PR Ukraine знову вакансії

Nords PR Ukraine шукає професіоналів для виконання складних PR-робіт у стресовій ситуації та в жорстких часових рамках за середньоринкову зарплату.

Соціальний пакет - обмежений. Для компенсації шкідливості виробничого процесу в офісі завжди наявний мед і зелений чай.
- якщо Ви вже знаєте і розумієте PR і це було неодноразово перевірене на практиці,
- якщо Ви достатньо сміливі, щоб кинути виклик самому собі та взятися за реалізацію проектів, про які заговорить ринок,
- якщо Ви достатньо нахабні, щоб робити проекти, які до цього часу не робили не тільки Ви, а й більшість Ваших колег,
- якщо Ваші ідеї часто супроводжують коментарями «це нереально», але Ви можете довести зворотнє,
- якщо Ваші рамки лежать далеко поза рамками більшості… Ви не знаєте, де Ваші рамки,
- якщо Ви готові шукати вихід з безвихідних ситуацій

Nords PR Ukraine з задоволенням надасть можливість для реалізації Ваших безмежних амбіцій та знайде застосування знанням, досвіду, ідеям, а також цілеспрямованості, орієнтації на результат, готовності долати труднощі.

Заради задоволення бути найкращим.

Цифрове бушидо, або набір PR-самурая

На минулому тижні я з колегою, Оксаною Коротун, прочитали два майстер класи у Школі PR в КПІ – я говорив про ефективність та оцінку PR-кампаній, а Оксана – про використання Інтернет-інструментів загалом та нових медіа зокрема.

Що мені кинулось в очі – то це те, наскільки «підковані» в нових медіа студенти. Майже в кожного був свій Twitter-екаунт, третина вела блоги, всі були зареєстровані щонайменше в одній соціальній мережі. Відповідно і розуміння цих інструментів було набагато глибше, ніж у когось, хто лише починає заглиблюватись в нові медіа.

Це наштовхнуло мене на роздуми: які навички необхідні для PR-менеджера зараз? Маю на увазі технічні, а не базові навички.

Декілька тижнів тому Medianext організовував лекцію голандського спеціаліста з медіа-бізнесу Piet Bakker з University of Amsterdam (на блозі Артура Оруджалієва можна, до речі, переглянути вичерпний конспект виступу).

Зокрема, Беккер говорив про образ сучасного журналіста, який, на його думку, повинен бути набагато гнучкішим та широко профільним, ніж 10-20 років тому. Цитую Беккера: «Reporters must be much more flexible (able to write, shoot, edit). You don’t have to be perfect photographer, but you should be able to shoot a photo for a newspaper or an Internet video. Don’t try to make one perfect photo – make 30 and one will fit». А британська газета Guardian, за його словами, навіть не розглядає резюме журналістів, які не мають власного блогу.

Думаю, що ці вимоги часу повністю стосуються і піар-спеціалістів. З трьох колег, які приєднались до нас за останні місяці, двоє ведуть власні блоги, всі троє зареєстровані у щонайменше трьох соціальних мережах та мають власні облікові записи у Twitter.

Ось і ось цікавий перелік навичок, які вважають за необхідні наші західні колеги.

А на вашу думку - чи важливо це в Україні зараз? Якщо ні, то коли ми "доростемо" до цього рівня?

(disclaimer) мені здається - вже доросли )))

"Об'єктивні новини ринку. Прайс на розміщення - в додатку", або кілька слів про монетизацію PR-порталів

Рік тому наше агентство розмістило інформацію про себе на десяти-п'ятнадцяти українських спеціалізованих сайтах. Деякі з цих оголошень і досі є в перших сторінках "видачі" при пошуку за назвою агенції.
Кілька місяців тому з одного з сайтів, який, до речі, асоціюється з доволі відомим своїми рейтингами та дослідженнями агентством, надійшов лист про плату за розміщення в каталозі. Не можу сказати, що цей каталог нам дуже допоміг у розвитку бізнесу, тому надалі ми вирішили обійтись без такого інструменту.
Сьогодні історія отримала цікаве продовження. На мою адресу надійшов лист від офіс-менеджера того-ж таки агентства, у якому я знайшов рядки, які мене здивували (далі виділено мною):
"Высылаем Вам информацию о размещении новостей на сайте www._________.ua
По поводу размещения новостей и получения счет-фактуры, обращайтесь..."
Текст в додатках пояснив ситуацію:
"Рады сообщить, что за прошедший период аудитория сайта www.___.___.ua продолжает расти количественно и качественно.
Сегодня посещаемость нашего информационного ресурса составляет более 2000 хостов в неделю, (более 8000 в месяц). _____.ua прочно входит в ТОП-30 bigmir)net. Эти успехи стали результатом тщательной работы над контентом со стороны редакции сайта, а также активного целевого продвижения ресурса.
Особое внимание уделяется «живым» новостям украинского рынка в области маркетинга и маркетинговых коммуникаций, новостям PR-индустрии в Украине, аналитическим материалам (обзорам, исследованиям, рейтингам).
Информационная политика сайта строится на принципе объективности."
...
"P.S. Вы можете воспользоваться возможностями гарантированного размещения Вашей информации и рекламы на сайте . Полный прайс-лист можно получить, обратившись на edit@_______"

Мене завжди цікавила тема монетизації Інтернет-ресурсів, проте від порталу, який скерований на професійних піарників та маркетологів, я такого не очікував.
А що ви думаєте про бізнес-моделі професійних онлайн-спільнот? Чи передплачуєте ви онлайн- чи офлайн видання (на зразок http://www.prweek.com/) І чи готові ви були б платити за професійні новини/аналітику ринку?

Гарантії в роботі зі ЗМІ - що це?

Преамбула Минулого тижня колеги з KMBS запросили мене модерувати прес-брифінг з нагоди відкриття Сьомого Євро-Китайського Форуму. Організатори анонсували присутність китайських гостей, представників українського бізнесу, українських та китайських бізнес-шкіл та МЗС України. Понад 40 ЗМІ національного рівня підтвердили "явку" за день до заходу, включно з кількома ТБ-каналами. Проте зранку в день брифінгу пролунала новина про відставку Яценюка, і на захід дійшли відсотків 50-60% журналістів і лише одна камера - решту "перетягнув" на себе потужніший внутрішній політичний привід.
Пізніше того самого дня на засіданні маркетингового комітету EBA разом з представниками інших PR-, event-агенцій та компаній ми обговорювали використання заходів у маркетингових та корпоративних комунікаціях, і в бренд-менеджера одної компанії виникло питання - "Чи може агенція гарантувати явку гостей на захід?"
Роздуми на тему
Спілкуючись з новим клієнтом, майже гарантовано можна почути питання про гарантії. Питання це може бути сформульоване по-різному - від "скільки публікацій ми можете гарантувати", "в угоді буде вказано, що на прес-конференції буде не менше ХХ журналістів?", "ми хочемо, щоб захід гарантовано відвідало ХХ знаменитостей/експертів".
Як ви виходите з таких ситуацій?
Ми - ставимо вимірювані цілі та завдання, які знаходяться десь на межі outputs та outtakes (outgrowth) - див. малюнок. Кількість журналістів на заході - показник, важливий більше для амбіцій топ-менеджменту, ніж для досягнення реальних бізнес-цілей. Кількість публікацій сама по собі мало що значить, якщо ці публікації вийшли не в тих ЗМІ, до яких прислухається наша цільова аудиторія. Статті в потрібних нам ЗМІ мало значать, якщо в них не передані потрібні компанії повідомлення із позитивною або хоча б нейтральною тональністю. Саме з огляду на це ми і плануємо завдання комунікації. Таким чином, агенція та замовник може захистити себе від форс-мажорів на зразок того, який я описав вище.
В ідеальному світі треба було б вимірювати ще й зміну обізнаності та ставлення до продукту/бренду/компанії, проте в наших реаліях бюджет на ці дослідження виділяє мало яка компанія.
Ну і поділюся своїми улюбленими ресурсами по вимірюванню pr-ефективності:
Блоги
KDPaine's PR Measurement Blog
Measurement PRoponent / PRomulgator
Measuring Up
Intelligent Measurement
Proving the Value of Public Relations
Хотів би додати до цього переліку і блог Данила Ваховського, проте він зараз у закритому режимі )).
І непоганий онлайн-портал, присвячений PR measurement: http://www.communicationcontrolling.de
А звідки ви дізнаєтесь про існуючі та нові тренди вимірення ефективності?

Як продавати топам (суто п'ятничний пост)

Коли, як не сьогодні, у п'ятницю, 13-те, писати про те, як смішне поєднується із сумним (та іноді страшним) у повсякденному побуті PR-агентства?

BNet наводить список "гарячих кнопок" - питань, на які треба відповісти, коли продаєш ідею різним посадовцям у компаніях. Я дозволила собі власного досвіду, навести ті варіанти, які від таких людей часто доводиться чути нашим PR-агентствам.

Chief Executive Officer (генеральний директор)
Версія BNet: Чи збільшить це вартість компанії?
Українська версія: Чи буде моє фото в газеті?

Chief Financial Officer (фінансовий директор)
Версія BNet: Який строк повернення інвестицій?
Українська версія: І за що ми повинні платити такі гроші?

Chief Operations Officer (директор з виробництва)
Версія BNet: Чи зможемо ми втілити цей план?
Українська версія: Чому я повинен тратити час на ці дурниці?

Chief Information Officer (IT-директор)
Версія BNet: Чи працюватиме це на нашій системі?
Українська версія: Мені що, нема чим зайнятися?

Chief Marketing Officer (маркетинг-директор)
Версія BNet: Чи сприйме це аудиторія?
Українська версія: А де ваш медіа-план?

Chief Sales Officer (директор із продажу)
Версія BNet: Чи купуватимуть це наші споживачі?
Українська версія: Наскільки виростуть наші продажі через місяць?

Креативність в рекламі та PR'і

У відео-інтерв'ю на UBR'і директор United Communication Group Андрій Федоров ділиться спостереженням, що «сірість наступає. Наступає те, у чому живе західний світ споживання – «целофанові посмішки», «картонне щастя»



На його думку, тенденція обумовлена тим, що більшість брендів, що досягли за останні кілька років певного рівня на ринку, особливо це стосується брендів українських, вже бояться ризикувати. Їх, як замовників, цікавить реклама добротна, рівна й, в решті-решт, працездатна, котра дає змогу вирішувати їхні певні ринкові завдання.

А що ви думаєте з цього приводу? Чи стосується це ринку зв'язків з громадськістю?


P.S. До речі, UAPR на Київському Міжнародному Фестивалі Реклами проводитиме програму "Креативність в PR" ))

Календар подій для піарщика в квітні

Квітень видався гарячим. Пройдуся по переліку найближчих подій, дотичних до PR
1) 19 квітня відбудеться чергова сесія UAPR-академії під назвою "Робота зі ЗМІ для вирішення бізнес-завдань або чому прес-релізів вже недостатньо"
2) 18-20 квітня у Львові пройде щорічний фестиваль De:coded, в рамках якого відбудеться черговий BlogCamp.
3) 26 квітня в Києві запланований вже традиційний Kyiv MiniCamp, цього разу присвячений cоціальним мережам в Україні та світі. За оголошеннями слідкуйте на блозі Максона Пуговського
4) 18-20 квітня в Пущі-Водиці пройде Міжнародний фестиваль суспільних комунікацій.

Хочеться згадати анекдот про розумну та гарну мавпу )). А який з цих заходів відвідаєте ви?

Копати від туалету до обіду

Одне з питань, які ми обов'язково задаємо потенційному клієнту в ході розробки комунікаційної стратегії, - які ваші очікування від PR. Ми все ще віримо у те, що якийсь клієнт колись поставить нам адекватні вимірювані цілі і завдання, але поки що кожна спроба перевести дискусію у русло кількісних параметрів оцінки зводиться до фраз а-ля "100 виходів за 3 місяці у статусних виданнях".

Навіть, здавалося б, "просунуті" клієнти наймають PR-агентство, щоб "підняти рівень присутності у ЗМІ" або "забезпечити висвітлення компанії як лідера на своєму ринку". І, звичайно, які б ми параметри не пропонували на етапі постановки кількісних завдань, ми все одно розуміємо, що кількість "виходів" чи "засвіток" залишатиметься десь там у підсвідомості клієнта як основний показник. Це підтвердили і результати дослідження UAPR та GfK.

Мій досвід роботи теж показує, що для багатьох керівників, зокрема тих, які "прийшли" з маркетингу, кількість засвіток переростає у самоціль. Наприклад, в одній компанії перед PR-відділом цілі ставилися на зразок "Кількість статей за період на 4% більша, ніж у найближчого конкурента".

Проте на запитання "чому саме така кількість?" ще жоден клієнт відповісти не зміг. Що, у принципі, очевидно, тому що кількість статей ніяким чином неможливо прив'язати до бізнес-цілей компанії.

Доки компанії міряються кількістю "засвіток", як самі знаєте чим, стратегічний PR буде нерелевантним. Ми будемо приречені залишатися "девочкамі на побєгушках", які продукують тексти і за всяку ціну намагаються пропхати їх на шпальти видань.

От PR-ники і копають. Від туалету - до обіду. Самі знаєте, скільки така робота коштує і яким авторитетом користується. І про який професіоналізм і яку етику може іти мова?

Саме тому постановка вимірюваних релевантних завдань - таке рідкісне явище в українському PR-і. І саме тому стільки скарг на піарщиків в онлайн-просторі. І саме тому я не втомлюся про це говорити. Адже мета, може, і не завжди виправдовує засоби, але завжди їх зумовлює.

(Автор фото - Joe Shlabotnik. Взято з Flickr за ліцензією Creative Commons)

Про сертифікацію PR-фахівців

На минулих вихідних зі студентами і викладачами CIPR (Чартерного інституту зв'язків з громадськістю, Великобританія, представленого в Україні програмами у МІБ) спілкувалася Сью Волстенголм, CIPR Chair of the Examiners. Серед інших речей, вона розповіла про те, що CIPR, який не так давно отримав статус чартерного, тепер намагається запровадити систему сертифікації окремих спеціалістів та присвоєння їм статусу CIPR Chartered Practitioner. Для цього людина зобов'язана брати участь у програмі професійного розвитку і складати іспит. При цьому, іспит розробляється таким чином, що тим, хто не отримав освіти за програмою CIPR, його скласти буде важко.

Очевидно, що сертифікація не буде де-юре обов'язковою, проте, як сказала пані Волстенголм, статус чартерного спеціаліста де-факто знижує вартість тих, хто його не отримав.

Дискусії з приводу професійної сертифікації у PR тривають у світі вже не один десяток років. Зрештою, інші бізнес-послуги мають сертифікацію: юристи, бухгалтери, аудитори, менеджмент-консультанти і т. д. Прихильники ідеї сертифікації слушно аргументують, що лише наявність обов'язкових професійних стандартів остаточно перетворить PR із заняття на фах. Адже ми неперервно боремося із дискредитацією професії, яка виникає внаслідок активності всіляких аматорів і шарлатанів.

Ідея начебто правильна, і я як послідовний прихильник фахової освіти для PR-спеціалістів схильна прийняти її. Проте не дає мені спокою одна річ. На мою думку, наша галузь така динамічна і багатогранна, що висікти її стандарти на скрижалях - це зупинити час і узаконити лише одну з можливих точок зору. Кожен, хто бере в руки друкований підручник з PR, обов'язково помічає, наскільки застарілим він є, принаймні, у деяких частинах.

Звичайно, є обов'язковий спільний знаменник - основні правила, базові знання та етичні норми. Але сформулювати його і зафіксувати - завдання не з легких, і без особистої упередженості тут не обійтися.

То чи повинна одна установа мати монопольне право вирішувати, що повинен знати і вміти кожен піарщик? І чи дійсно дотримання її настанов гарантує професіоналізм практика?

Під час заняття зі студентами дипломної програми CIPR виявилася цікава річ: Сью Волстенголм у розмові зі студентами наголосила, що посилання на Wikipedia у письмових роботах будуть... каратися зниженням балів.

Мабуть, вона пропустила останній Edelman Trust Barometer: "інформаційна еліта", тобто люди віком від 25 до 34 років, які найактивніше використовують інформаційні технології, назвали Wikipedia другим за рівнем довіри джерелом інформації. Я можу погодитися, що Wikipedia не є, строго кажучи, академічним ресурсом, але таким не є і ділові , спеціалізовані та громадсько-політичні періодичні видання, блоги фахівців та ін., посилання на які вважаються абсолютно прийнятними. Тому я вважаю таку позицію попросту ретроградською і категорично неприйнятною для сучасного PR.

Питання, яке виникло у мене, у зв'язку зі словами пані Волстенголм про Wikipedia та її роллю лідера у процесі впровадження сертифікації у Британії: чи доцільно монополізувати право на визнання тих чи інших людей фахівцями? Чи не краще, щоби професійні асоціації визначали загальні стандарти, а решту справи залишити репутації окремих навчальних закладів чи програм?

Перед нашою галуззю питання сертифікації поки що надто гостро не стоїть. Нам би з елементарними речами для початку розібратися. Проте нам пора замислитися, яким чином забезпечити наявність і дотримання стандартів професії PR, при цьому не потрапивши у пастку вузьколобості та монополізму.

А як ви думаєте, чи потрібна піарщикам сертифікація чи інший механізм визначення профпридатності? Якщо так, то хто її повинен забезпечувати і контролювати на предмет відповідності вимогам ринку? А якщо ні, то якими повинні бути критерії професіоналізму піарщика?

Буду вдячна за дискусію!

Прес-центри в роботі PR-агентства

В останньому номері Marketing Media Review вийшло декілька матеріалів стосовно послуг прес-центрів, які існують в Україні.
Вирішив й сам накидати декілька думок з свого досвіду )).

Nords PR Ukraine часто працює з незалежними прес-центрами як майданчиками для проведення заходів для преси – прес-конференцій, круглих столів і т.д. При проведенні заходів в Києві використовуємо як прес-центри інформагентств (Українські новини, РБК, УНІАН), так і конференц-зали найбільших готелів та бізнес-центрів (Прем'єр-Палац, Radisson SAS, Hyatt, бізнес-центр Леонардо). Як перші, так і другі добре відомі журналістам, найчастіше розташовані в діловому центрі міста (за виключенням хіба що прес-центру ЛігиБізнесІнформ). Вартість оренди прес-центру інформ-агентства істотно нижча за оренду конференц-залу в престижному готелі. Переваги ж прес-центрів – комплексні послуги, в які входить професійна настройка звукової і відео-апаратури, світла, можливість підключення мікрофонів телекамер, устаткування і персонал для синхронного перекладу, проекційне устаткування, кейтерінгові послуги.

Багато прес-центрів інформагентств надають додаткові послуги – розсилка анонса про захід щодо своєї бази даних ЗМІ і розміщення його на сайті, трансляція в Інтернеті і т.д. На жаль, розсилка анонса про захід часто не цільова і може викликати 1) реакцію журналіста як на спам, і 2) явку так званих «фуршетчиків» - псевдо-журналістів, які відвідують прес-тусовку виключно з метою зібрати сувеніри і пригоститися на фуршеті. Недоліки інформагентств– часто невеликі приміщення (до 30-40 сидячих місць), жорсткі вимоги стосовно додаткового брендування залу: встановлення банерів з символікою клієнта часто заборонену, в кадрі багато логотипів самого прес-центру. До недоліків більшості прес-центрів, розташованих в центрі міста, можна віднести і відсутність достатньої кількості місць для паркування – як для організаторів заходів, так і для журналістів на власному транспорті або телевізійних знімальних груп.

У регіонах непогана ситуація з прес-центрами в містах-мільйонниках, в обласних і районних центрах для проведення заходів для преси найчастіше використовуються конференц-зали готелів. Варто відзначити мережу прес-клубів Української освітньої програми реформ, яка покриває всі області України і є дуже хорошим майданчиком для освітлення соціальних, гуманітарних, освітніх проектів.

Таким чином, прес-центри добре надаються для типових прес-конференцій із стандартним сценарієм, для ділових і політичних інформаційних приводів, за наявності зазвичай важкодоступного пресі доповідача або сенсаційної заяви.

В цілому ж, стандартні прес-конференції помалу відмирають. В умовах зростання інформаційного потоку, засобів передачі інформації, та зменшення термінів підготовки матеріалів, виділяти декілька годин на один інформаційний привід, який до того ж покриють ще десяток видань, стає недоцільно.

На перше місце для PR-агентства виходить індивідуальна робота з конкретними журналістами, надання ексклюзивної інформації, нової точки зору або коментарів з конкретної проблеми, а не «вогонь по площах».

PS До теми - обговорення прес-центрів на одному з блогів Артура Оруджалієва (aka arturclancy).

PPS Ще один зразок нових технологій, які цілком можуть з часом витіснити стандартні прес-конференції)) Опис тестування прямої відеотрансляції в Інтернет з таксі та офісу (обладнання: ноутбук, CDMA (3G) модем, відеокамера та реєстрація на сервісі на зразок ustream.tv) на блозі Дмитра Дубілета. Чудовий приклад переходу до one-on-one communication, коли будь-хто може стати ньюс-мейкером.

PPPS На фото - зала готелю Воздвиженський.

Конкурс прогнозів на 2008 рік

Настав чудовий час, коли всілякі фахівці (та й я собі в цьому задоволенні не відмовляю), роблять прогнози на наступний рік. Хто у кришталеву кулю дивиться, хто поринає у складні таблиці та будує математичні моделі, хто покладається на інтуїцію, а хто - просто тикає пальцем у небо. Не скажу, яким із цих способів користуюсь я, але свої три передбачення з приводу галузі PR на наступний рік пропоную на ваш, шановні читачі, розсуд.

І запрошую вас не лише обговорювати мої сентенції, а й пропонувати ваші. Через рік на цьому блозі ми підіб'ємо підсумки. Авторові найближчого до реальності прогнозу обіцяю приз від Nords PR (сума монетарного еквіваленту приза залежатиме від статків агентства через рік :) ) Враховуватимуться всі коментарі, які ви запостите до 10 січня 2008 року.

Так-от, мої прогнози з приводу ринку PR в Україні на 2008 рік (звиняйте, цифри абсолютно інтуїтивні, "твердих" даних у мене, як і ні в кого іншого, звичайно ж, немає):
- Сукупні PR-бюджети компаній виростуть на 20%
- Cукупні біллінги PR-агентств виростуть на 30%
- Зарплати PR-директорів / начальників PR-відділів виростуть на 50%

Готова пояснити свої міркування.
Все більше компаній впроваджують функцію PR, проте сьогодні цей ріст відбувається в середньому, а не у великому бізнесі, тому тільки 20%. Все більше компаній розуміють, для чого їм PR-агентства, тому будуть активніше аутсорсити не лише окремі події, а й більш стратегічні речі. Тому 30%. І, нарешті, такого кадрового голоду на рівні кваліфікованого персоналу, як зараз, ще ніколи не було (тому що попиту не було) і не буде (тому що пропозиція зросте). Тому, в середньому, 50% зростання зарплат для досвідчених піарщиків керівного рівня.

А що думаєте ви?