Навіть не знаю, з чого почати.. Подія була справді вражаюча. По-перше, чисто американська динаміка. Сесія за сесією, перерви на 10 хвилин лише щоб вискочити схопити якесь тістечко і чергову порцію кави для дозаправки мізків. По-друге, надзвичайно сильні спікери. В принципі, про них я вже не раз згадував тут. Кожен з виступів заслуговував на окремий майстер-клас щонайменше, і не хотілося пропускати жодного слова. По-третє, дуже потужний і розвинутий ринок, багато речей «за замовчуванням» і навіть просте спілкування з колегами за обідом дає багато їжі для роздумів та матеріалу для вдосконалення. Відразу перепрошую, що в одному пості не буде всього. Все в одному матеріалі викласти нереально і нас із вами чекає обговорення ідей та інсайтів з саміту щонайменше у серії з 5-8 постів. Нашу «програму» я напишу в кінці цього посту. Власне цей матеріал присвячений загальному огляду саміту. Перед тим, як зробити огляд ключових ідей спікерів по кожній з сесій, варто зробити кілька зауважень загального характеру. Номер один – трохи оффтоп, та все ж це теж наш бізнес. Організація – на висоті. Просто – це як та сама характеристика excellence у виконанні Ярини. Справді бездоганно. Були і деякі фішечки, які можна взяти на озброєння. Зовсім кілька слів, просто щоб атмосферу передати. По-перше, кава-брейки після кожної сесії 1-1.5 години. Дуже правильно, щоб провітрити мізки, а також це значить що можна в будь-який момент взяти собі кави-чаю та щось підкріпитися. Ще сподобалося таке: на столах на початку стояли такі пірамідки із коробок, вони були ніби як декорація. Десь на середині саміту організатори запросили їх відрити і там були усілякі солодощі. Теж гарно. Ще усілякі дрібниці – наприклад – всі презентації і слайди були зшиті разом, керування проекторами дублювалось невидимими чарівниками з техпідтримки – таким чином вас завжди страхують, всі презентації на місці, все відкривається вчасно і ніхто не плутається. Ще дрібниця, але важлива – перед столом, за яким сиділи спікери, стояла низенько окрема плазма, на якій виступаючі та інші учасники панелі могли бачити, що зараз на великих екранах. Ну, мабуть досить про атмосферу. Наостанок про шалений темп ще хіба додам, що за обідом ніто не відпочивав – виступала юна зірка соцмедійних кампаній Sarah Evans (@prsarahevans) із своїми думками та кейсами щодо того, що можна робити в соцмережах за наявності достатньої енергії та як використовувати їх для свого власного просування. Show your expertise, - каже Сара, втім, ми до цього ще повернемось. Отже, ключові думки по самміту з рефлексіями на наш ринок. Звичайно, подумки ми весь час себе порівнюємо із кимось. Ось дуже просте порівняння в кількох точках – схожість і відмінність. Наступне. Вже давно немає жодних суперечок чи сумнівів в тому, чи йти в соціальні медіа та онлайн-комунікації загалом. Це вже частина рутини. Антикризові стратегії пишуться із врахуванням можливих сценаріїв розвитку подій та хвиль обговорень в блогосфері та соцмережах. Лончі та промо-кампанії інтегруються з онлайном та мобільними пристроями. Персональні блоги визнані більш сильним і дієвим каналом ніж корпоративні веб-сайти. Ера безликих бренд-комунікацій закінчується. Інтернет робить всіх більш відкритими. Люди спілкуються з людьми. Не в теорії чи гарних концепціях. Ні, це вже майже рутина. Далі два ключових інсайти саміту для агенцій та ринку, на нашу думку. Ще є багато деталей, якими хочеться поділитись, але щоб не перетворювати пост на мішанину всього, пропоную рознести інформацію та враження по темах. Отже, в наступні кілька тижнів ми поділимося нью-йоркськими інсайтами щодо наступних тем: Для затравки ніби досить, але буде щось ще однозначно, контенту дуже багато. Лишаймося на зв’язку)). Всі новини – тут на блозі (шукайте підписку на RSS) та на нашій FB-сторінці. Щиро ваш, Михайло Нестор.
пʼятниця, 15 жовтня 2010 р.
Нью-Йорк, Digital PR Summit: перші враження
середа, 9 грудня 2009 р.
Цифрове бушидо, або набір PR-самурая

На минулому тижні я з колегою, Оксаною Коротун, прочитали два майстер класи у Школі PR в КПІ – я говорив про ефективність та оцінку PR-кампаній, а Оксана – про використання Інтернет-інструментів загалом та нових медіа зокрема.
Що мені кинулось в очі – то це те, наскільки «підковані» в нових медіа студенти. Майже в кожного був свій Twitter-екаунт, третина вела блоги, всі були зареєстровані щонайменше в одній соціальній мережі. Відповідно і розуміння цих інструментів було набагато глибше, ніж у когось, хто лише починає заглиблюватись в нові медіа.
Це наштовхнуло мене на роздуми: які навички необхідні для PR-менеджера зараз? Маю на увазі технічні, а не базові навички.
Зокрема, Беккер говорив про образ сучасного журналіста, який, на його думку, повинен бути набагато гнучкішим та широко профільним, ніж 10-20 років тому. Цитую Беккера: «Reporters must be much more flexible (able to write, shoot, edit). You don’t have to be perfect photographer, but you should be able to shoot a photo for a newspaper or an Internet video. Don’t try to make one perfect photo – make 30 and one will fit». А британська газета Guardian, за його словами, навіть не розглядає резюме журналістів, які не мають власного блогу.
Думаю, що ці вимоги часу повністю стосуються і піар-спеціалістів. З трьох колег, які приєднались до нас за останні місяці, двоє ведуть власні блоги, всі троє зареєстровані у щонайменше трьох соціальних мережах та мають власні облікові записи у Twitter.
Ось і ось цікавий перелік навичок, які вважають за необхідні наші західні колеги.
А на вашу думку - чи важливо це в Україні зараз? Якщо ні, то коли ми "доростемо" до цього рівня?
(disclaimer) мені здається - вже доросли )))